11 червня 2024 року
м. Київ
справа № 128/3555/23
провадження № 61-2857ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року та від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області,
23 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року та від 13 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску, сплатити судовий збір та надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали
На виконання ухвали Верховного Суду від 02 травня 2024 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме клопотання, у якому зазначає, що ознайомившись уважно з ухвалами, вважає такі ухвали варто залишити без задоволення з огляду на наступне. Розглядаючи аналогічне клопотання у справі за номером 128/1795/20 Вінницького апеляційного суду у справі за номером 128/1795/20 зазначив наступне, що на підтвердження важкого матеріального становища ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників про суми виплачених доходів та утриманих податків, з якої слідує, за період з 01 січня 2019 року по 30 череня 2020 року інформація про доходи заявника відсутня. Ураховуючи, що заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір при поданні апеляційної скарги, з метою недопущення перешкод в доступі до правосуддя, відповідно до положень частини третьої статті 136 ЦПК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі. Тобто, для Вінницького апеляційного суду було достатньо одних відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників про суми виплачених доходів та утриманих податків щоб звільнити від сплати судового побору. Сама назва цього доказу (відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників про суми виплачених доходів та утриманих податків) говорить сама про себе. Саме на ДФС України покладенні обов'язки контролювати доходи громадян та надавати на них інформацію. Якщо інформацію в Державному реєстрі фізичних осіб платників про суми виплачених доходів та утриманих податків відсутня, то це означає що у мене офіційного доходу немає. А тому виходячи з вище зазначеного вимагаю повторно та всебічно розглянути його клопотання щодо звільнення мене від сплати судового побору.
Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану(рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Разом з тим, ухвала Верховного Суду від 02 травня 2024 року виконана не у повному обсязі, а саме не сплачено судовий збір.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз клопотання свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар