17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 703/2072/19
провадження № 61-7860ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа - Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним та
03 листопада 2022 року ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» (далі - ОСББ «Сокіл»), третя особа - Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім» (далі - КЖВП «Наш дім»), про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним залишено без розгляду.
10 січня 2023 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада
2022 року скасовано, справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Сокіл», третя особа - КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11 квітня 2024 року ухвалою Черкаського апеляційного суду відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.
23 травня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не роз'яснив механізм реалізації спільного розгляду первісних та зустрічних позовних вимог в порядку статті 193 Цивільного-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки окремо вже вирішено спір за первісним позовом; помилково стягнув з нього судовий збір, в той час, як він звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист справ споживачів».
Необхідно відмовити в відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України
від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
У постанові від 10 січня 2023 року суд апеляційної інстанції переглядав виключно ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада
2022 року про залишення без розгляду зустрічного позову. Інших судових рішень при цьому не переглядалося.
Cуд апеляційної інстанції, розглянувши заяву ОСОБА_1 , зауважив, що постанова Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року не допускає кількох варіантів тлумачення, є вмотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
Водночас постанова не підлягає примусовому виконанню, що виключає утруднення чи неможливість її виконання.
Також заявнику роз'яснено порядок сплати та розмір судового збору за звернення з заявою про роз'яснення судового рішення відповідно до вимог ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин суд апеляційної інстанції виснував, що, оскільки судове рішення, про роз'яснення якого подана заява, викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно та підстав для різночитання чи суперечностей ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення немає, а в поданій заяві обставин, що підтверджували б труднощі в його розумінні, не наведено, то посилання заявника не стверджують про наявність недоліків рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному статтею 271 ЦПК України
Отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував норму статті 271 ЦПК України та обґрунтовано виснував про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 394 ЦПК України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити в відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову в відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищевказаної норми процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду
від 11 квітня 2024 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа - Комунальне житлово-виробниче підприємство «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк