17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 634/1019/23
провадження № 61-8212ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи: Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вера», про витребування земельної ділянки у власність держави,
У жовтні 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області) звернулося до суду з позовом, в якому просило витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:00:0460 у власність держави шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за власником - державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6324886500:02:00:0460.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 січня 2024 року у задоволенні позову ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково. Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 січня 2024 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовлено.
У травні 2024 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення в указаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
До касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в установлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (витребування земельної ділянки у власність держави), яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування вимоги майнового характеру (визнання права власності), а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:07:000:0970 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області.
На стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження відомості про ціну позову мають важливе значення, з огляду, зокрема на положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Однак на даний час матеріали цивільної справи № 634/1019/23 в розпорядженні Верховного Суду не перебувають.
Отже, ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішення неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов'язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру та сплатити суму судового збору.
При цьому, у разі, якщо ціна позову у цій справі не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671 000 грн), заявнику слід врахувати положення пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, згідно з якими не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян