Справа №:757/7873/24-ц
Провадження №: 2/755/6334/24
"17" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про стягнення невиплаченої заробітної плати, -
До Печерського районного суду міста Києва звернулись позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року вказану позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва.
Дану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року, з посиланням на положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України, мотивована тим, що зі змісту обґрунтувань, викладених у позовній заяві вбачається відсутність будь-якого обґрунтування підсудності даного спору.
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В позовній заяві вказано місцезнаходження відповідача Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант»: 03150, м.Київ, вул. Івана Федорова, буд. 4, що відноситься до адміністративної території Печерського району міста Києва. Дана адреса місцезнаходження відповідача вказана й в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині першій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Отже право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Позивачі скористались таким правом та звернулись до Печерського районного суду міста Києва, обравши правила загальної підсудності.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи викладені вище доводи, враховуючи місцезнаходження відповідача, суд приходить до висновку про повернення вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва, оскільки звертаючись з даним позовом до суду позивачами не було обрано альтернативної підсудності даної справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про стягнення невиплаченої заробітної плати - повернути за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду міста Києва (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 15).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: