Справа №:755/9586/24
Провадження №: 2-о/755/407/24
про залишення заяви без руху
"18" червня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали заяви окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення дитини,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення дитини - ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що матір малолітнього ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про складено відповідний актовий запис № 12306, що підтверджується свідоцтвом про смерть від
10 липня 2023 року серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відомості про батька усиновлюваної дитини у свідоцтві про народження дитини вказані відповідно до частини першої статті 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 04 серпня 2017 року № 00018478181.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вивчивши подану заяву, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України (частина третя статті 294 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статями 310, 311 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Усиновленою може бути та особа, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі особи мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї особи. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить:
1)Ухвалити рішення про усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
2)Внести зміни в актовий запис від 04 серпня 2017 року № 3312 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а саме:
-В графі «відомості про матір» вказати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України;
-В графі «відомості про батька» зробити запис за вказівкою заявниці (на підставі статті 135 СК України);
-в графі прізвище « ОСОБА_2 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
-в графі по батькові « ОСОБА_2 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за вказівкою заявниці на підставі статті 135 СК України.
-Вказати батьком дитини - ОСОБА_7 , громадянина України.
-Ім'я, дату народження та місце народження дитини залишити без змін.
Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Отже, усиновлювачем може бути, зокрема, подружжя або один з подружжя. При цьому процесуальний закон містить вимогу, що за умови виявлення бажання одного подружжя здійснити усиновлення, то до заяви необхідно долучити копію свідоцтва про шлюб, а також письмову згоду на це другого з подружжя, засвідчену нотаріально.
Згідно із частиною другою статті 311 ЦПК України до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:
1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;
3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
5) інші документи, визначені законом.
Разом з тим, з урахуванням того, що заявник просить внести відомості щодо батька усиновленої дитини на підставі частини першої статті 135 СК України, ОСОБА_1 слід надати документ, з якого вбачається, що вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі, як зазначено у заяві.
Окрім того, статтею 229, 230 СК України визначено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини.
У статті 231 СК України зазначено про те, що якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.
Судом встановлено, що заяву про усиновлення подано ОСОБА_1 , відомостей про проживання однією сім'єю з іншою особою заявник не зазначає.
Водночас всупереч наведеному, заявник у прохальній частині просить внести зміни до актового запису про народження дитини в тому числі стосовно відомостей про батька усиновлюваної дитини, а саме вказати батьком ОСОБА_7 , який не є усиновлювачем, без посилання на норми законодавства, якими передбачено можливість цього.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що положення статті 135 СК України застосовуються при реєстрації народження дитини, водночас, у випадку ухвалення судом рішення про усиновлення дитини, заявник звертається до відповідного територіального органу реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового стану, а не про реєстрацію народження дитини.
Крім того, згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв'язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.
Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.
Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).
Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.
При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв'язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв'язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.
Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.
При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв'язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв'язку, то їхнє право на збереження зв'язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 362/5593/20.
Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб бабу та діда (батьків померлої ОСОБА_8 ), або будь-якої іншої інформації щодо них, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв'язку із їх онуком.
З наведеного вбачається, що при подачі даної заяви до суду, заявником не дотримано вимог статті 175, 311 ЦПК України.
Таким чином, заява не відповідає вимогам статей 175, 311 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та встановлення заявнику строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 175, 293, 311, 312 ЦПК України,
Заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація, Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного тсану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усиновлення дитини, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали суду, заява буде вважатися неподаною та підлягатимє поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова