Справа №:755/8820/24
Провадження №: 1-кс/755/2075/24
м. Київ "08" червня 2024 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023100040002177 від 16.06.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та скаргу захисника ОСОБА_6 на незаконне тримання поданої в порядку ст. 206 КПК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волгоград, російська федерація, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч .2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України,-
слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що що у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_5 придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у невстановленій кількості однак не менше ніж 241,2 г, що становить особливо великі розміри та помістив за адресою свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим почав його незаконно зберігати з метою збуту.
Таким чином, 05.06.2024 року в ході проведення обшуку в період часу з 21 год. 32 хв. по 02 год. 05 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено ZIP-пакет (з якого здійснено відбір) з білою порошкоподібною речовиною, яка в своєму складі міститься психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах яку ОСОБА_5 , всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 року незаконно придбав та зберігав за адресою проживання в особливо великих розмірах з метою збуту. Маса відібраної в ході обшуку психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну становить 241,2 г.
Амфетамін, згідно зі Списком № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» «Таблиці ІІ», «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, обіг якої обмежено у особливо великих розмірах з метою збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення полі до 12 років. Беручи до уваги те, що підозрюваний, офіційно не працюючий, та свої потреби намагається задовольнити злочинним шляхом існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість знищити, сховати чи спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що клопотання не обґрунтоване.
Крім того захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні подав скаргу в порядку ст. 206 КПК України на незаконне тримання під вартою, обґрунтовуючи 06.06.2024 слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в м. Києві, складено протокол про затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України та доставлено до приміщення Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Незважаючи на те що затримання ОСОБА_5 , відбулось о 19:46 05.06.22024 року всупереч ч.4 ст. 213 КПК України орган уповноважений на надання безоплатної правової допомоги було повідомлено тільки о 3:00 ночі.
Крім того, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення було вручене з порушенням вимог ст. 52, 278 КПК України, та було вручено підозру без присутності захисника 06.06.2024 року о 21:08, тобто пізніше 24 годин з моменту затримання. Та подальше утримування ОСОБА_5 після спливу строку визначеного в ст. 278 КПК України, що закінчився 19:46 06.06.2024, є незаконним та суперечить вимогам Конституції України.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання про тримання під вартою. Разом з тим повідомив, що він дійсно виготовляв (варив) психотропну речовину і отримував за це гроші 2000 грн за 100 грам виготовленої речовини.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
05.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук, за фактом вчинення кримінального правопорушення внесеного ЄРДР за № 1223100040002177 від 16.06.2023 який розпочато о 19:46 та закінчено о 20:03
В подальшому 05.06.2024 року було проведено невідкладний обшук на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, який розпочато о 21:32 та закінчено 06.05.2024 о 2:05
За вказаним фактом, 16.06.2023 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1223100040002177.
06.06.2024 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307,ч. 3 ст. 311 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є особливо тяжкими, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до12 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, може впливати на свідків, уникати від досудового розслідування та суду. Тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до п.18 ч.1ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п.10 ч.1ст.3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ч.1ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.3ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Виходячи із вищезазначених положень законодавства розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарг не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до часу зазначеного у скарзі адвокатом часу проводився обшук відповідно до чинного законодавства не являється затриманням особи.
Указом Президента України ОСОБА_9 від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан.
Відповідно до абз. 10-11 ч. 1 ст. 615 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Так, згідно протоколу затримання ОСОБА_5 був затриманий о 02 год. 05 хв. 06 червня 2024 року на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України після виявлення правопорушення.
07 червня 2024 року, тобто не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання ОСОБА_5 , який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, слідчим СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є предметом розгляду слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про безпідставність скарги захисника щодо незаконності тримання. Строк вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру також не перевищує 24 години з моменту його затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів - до 08 серпня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 02 год. 05 хв. 06 червня 2024 року.
Взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
На підставі п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати підозрюваному заставу.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про незаконне тримання поданої в порядку ст.206 Кримінального процесуального кодексу України - відмовити.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: