2/754/4065/24
Справа № 754/8070/24
Іменем України
18 червня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви Приватного Акціонерного Товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява з вимогою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
На запит суду надійшла відповідь з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про те, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 24.04.1972 по 29.03.2005, знята з реєстраційного обліку по смерті та громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - з 24.04.1972 по 10.10.2000, знятий з реєстраційного обліку по смерті.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, які на час звернення позивача до суду вже померли.
Нормами ч. 6 ст. 13 Закрну України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй постанові від 16.05.2018 по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідачів, які померли ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою.
На підставі викладеного та керуючись п.6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом заяви Приватного Акціонерного Товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон