Єдиний унікальний номер: 452/3326/20
Провадження № 1-кп/448/22/24
судового засідання
14.06.2024 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м.Мостиська кримінальне провадження №12019140290000521, внесене в ЄРДР 24.07.2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.1 ст.122 КК України,
учасники справи:
прокурор ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 , його представник-адвокат ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ), його захисник-адвокат ОСОБА_9
обвинувачений ОСОБА_10 , його захисник-адвокат ОСОБА_11 ,
В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.1 ст.122 КК України.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_12 -адвокатом ОСОБА_11 через канцелярію суду подано клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_13 . В обґрунтування клопотання зазначила, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у заподіянні ОСОБА_14 групою осіб без попередньої змови між собою умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Завданим ОСОБА_14 тілесним ушкодженням, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості, є перелом основної фаланги великого пальця правої кисті. На підтвердження отримання ОСОБА_14 тілесних ушкоджень стороною обвинувачення надано висновок експерта №107/19 від 29.07.2019 року (судово-медична експертиза) та висновок експерта №111 від 16.01.2020 року (комісійна судово-медична експертиза). Разом з тим, сторона захисту неодноразово звертала увагу суду, що враховуючи характер такого ушкодження та дії, які вчиняв ОСОБА_4 можна дійти висновку, що перелом основної фаланги великого пальця правої кисті не міг бути спричинений внаслідок умисних дії ОСОБА_4 , чи іншого обвинуваченого. Відтак, виникають обґрунтовані сумніви у правильності проведених експертиз та реальності спричинення ОСОБА_14 , такого виду тілесного ушкодження.
З огляду на наведене, просила суд призначити по даній справі повторну судово-медичну експертизу, доручивши проведення такої Тернопільському обласному бюро судово-медичної експертизи, на вирішення котрої поставити такі питання:
- які тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_14 , їх локалізація та ступінь тяжкості (згідно оригіналів наявної у матеріалах кримінального провадження медичної документації на ім'я ОСОБА_14 )?
- який механізм та час утворення виявлених у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень?
- чи наявні судово-медичні дані (рентгенологічні дослідження, інша медична документація (оригінали)) про встановлення 24.07.2019 року у ОСОБА_14 діагнозу «Перелом 1-го (великого) пальця правої кисті без зміщення уламків», «Перелом основної фаланги великого пальця правої кисті без зміщення відламків», «Перелом І п'ясної кістки лівої китиці з кутовим зміщенням кісткових відламків»? Якщо так, то які саме первинні медичні документи підтверджують зазначений діагноз?
- чи могло утворитись тілесне ушкодження у вигляді перелому 1-го (великого) пальця правої кисті без зміщення уламків за обставин, які повідомив ОСОБА_14 в судовому засіданні в ході допиту як потерпілого та в ході слідчого експерименту (протокол слідчого експерименту від 30.09.2019 року), а саме - «внаслідок викручування руки іншою особою»?
- чи міг утворитися перелом Бенета 1 -го (великого) пальця правої кисті без зміщення уламків при обставинах, відображених на відеозаписі з телефону свідка ОСОБА_15 , а саме у разі затиснення ОСОБА_14 в правій руці гострого подовгуватого предмета та/або падіння на кисть, та/або удару з центром дії на великий палець тощо?
Обвинувачений ОСОБА_10 клопотання захисника ОСОБА_11 підтримав, просив таке задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 , не заперечили щодо задоволення даного клопотання.
Потерпілий ОСОБА_6 , і його представник-адвокат ОСОБА_7 , заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, надавши відповідно письмові заперечення.
Прокурор ОСОБА_5 , вважає клопотання захисника ОСОБА_11 , безпідставним, просить в його задоволенні відмовити.
Суд заслухавши клопотання захисника ОСОБА_11 , поданого в інтересах підзахисного ОСОБА_12 , доводи сторін кримінального провадження, потерпілої сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_16 та ОСОБА_17 висунуто обвинувачення в тому, що вони 24 липня 2019 року, близько 00:30 год., будучи по АДРЕСА_1 , в якому проживає потерпілий ОСОБА_14 , вступили в словесний конфлікт з останнім, ході якого ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , умисно наніс один удар кулаком руки в ділянку обличчя потерпілого. В цей час до дій ОСОБА_4 , без попередньої змови з останнім - приєднався ОСОБА_3 , який стояв позаду ОСОБА_14 та штовхнув в спину останнього, внаслідок чого ОСОБА_14 втратив рівновагу та впав на землю. Після вказаного, ОСОБА_3 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, сів на спину потерпілого ОСОБА_14 , який лежав обличчям до землі та почав наносити численні удари руками останньому в ділянку тулуба, голови, викручувати за спину праву руку, а ОСОБА_4 , в свою чергу, став поряд з головою потерпілого та наносив численні удари ногами в ділянку голови. Після закінчення даного конфлікту по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , яка була очевидцем вказаних подій, направилися в сторону вулиці Сагайдачного (біля костелу), однак на крики дружини потерпілого ОСОБА_19 зупинилися та почали з'ясовувати з нею та її чоловіком ОСОБА_14 обставини бійки, в ході чого ОСОБА_4 , наніс удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_14 , від чого останній впав на землю. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_14 , згідно висновку судово-медичного експерта заподіяно: крововилив під склеру лівого ока, контузія лівого очного яблука, навколоорбітальна гематома повік лівого ока, забійно-рвана рана верхньої повіки лівого ока з поширенням на корінь носа, гематома спинки носа, гематома обох повік правого ока у внутрішніх кутах, підшкірна гематома лівої щоки в ділянці лівої скулової дуги; клінічно-ЗЧМТ, струс головного мозку та рентгенологічно- багатовідламковий перелом спинки, перелом лівої вилицевої дуги з локалізацією в 3-х місцях, а також два садна в ділянці тіла правої лопатки, множинні садна в ділянці обох колінних суглобів.
Такі ушкодження, як перелом носової кістки та лівої вилецевої дуги відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я; множинні синці, садно та рани обличчя, тулуба і кінцівок відносяться до легкого тілесного ушкодження, а перелом основної фаланги великого пальця правої кисті відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам (ч.1 ст.1 КК України).
Завданням кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно статті 9 КПК України, під час кримінального провадження повинно бути забезпечено всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, виявлені як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надана їм належна правова оцінка та забезпечено прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з вимогами статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється статтями 69, 101-102, 242-243, 245, 332, 333, 356, 509 КПК України, Законом України «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 року (зі змінами від 19 грудня 2006 року), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), відомчими Правилами і Інструкціями Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України з питань проведення експертизи, «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні досудового розслідування чи суду.
Згідно статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до частини 1 статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
У відповідності до п.5.4 Інструкції, повторна експертиза призначається, коли висновок експерта буде визнано судом необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивоване, а її проведення доручається іншому експертові або іншим експертам.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами), повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз.
Як на підставу для призначення судово-медичної експертизи, захисник ОСОБА_11 покликається на наступне: ОСОБА_4 обвинувачується у заподіянні ОСОБА_14 , групою осіб без попередньої змови між собою умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Завданим ОСОБА_14 тілесним ушкодженням, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості, є перелом основної фаланги великого пальця правої кисті. На підтвердження отримання ОСОБА_14 тілесних ушкоджень стороною обвинувачення надано висновок експерта №107/19 від 29.07.2019 року (судово-медична експертиза) та висновок експерта №111 від 16.01.2020 року (комісійна судово-медична експертиза). Разом з тим, сторона захисту неодноразово звертала увагу суду, що враховуючи характер такого ушкодження та дії, які вчиняв ОСОБА_4 можна дійти висновку, що перелом основної фаланги великого пальця правої кисті не міг бути спричинений внаслідок умисних дії ОСОБА_4 чи іншого обвинуваченого. Відтак, виникають обґрунтовані сумніви у правильності проведених експертиз та реальності спричинення ОСОБА_14 такого виду тілесного ушкодження, у зв'язку з чим звернулась до суду із відповідними клопотанням.
Суд, не вдаючись в оцінку доказів, зокрема висновків експертиз, вважає доводи захисника ОСОБА_11 , суб'єктивною думкою останньої, сумнівів у правильності висновку експерта, пов'язаних з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, в суду немає, достатніх доводів з приводу наведеного, захисником не надано, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз в судовому засіданні не встановлено.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
На думку суду, наявного у матеріалах кримінального провадження висновків судово-медичних експертиз достатньо для прийняття справедливого, законного та обґрунтованого рішення за його результатами, а захисник ОСОБА_11 не навела суду переконливих доказів того, що для цілей кримінального провадження доцільним є проведення повторної судово-медичної експертизи.
Також суд наголошує, що в силу вимог частини першої статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення повторної судово-медичної експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність заявленого клопотання сторони захисту щодо проведення повторної судово-медичної експертизи.
Керуючись статтями 242, 332, 350, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 , про призначення судово-медичної експертизи потерпілої особи ОСОБА_22 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 18 червня 2024 року
Суддя ОСОБА_23