Провадження №2/447/338/24
Справа №447/778/24
(заочне)
17.06.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Позивач подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 13.02.2024 у справі № 447/347/24, ОСОБА_2 визнано винним у пред'явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі.
ОСОБА_2 , 14.12.2023 близько 16:00 год., перебуваючи по АДРЕСА_1 , з метою шахрайського заволодіння чужим майном, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості з метою протиправного збагачення за рахунок інших осіб, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись довірливими стосунками, які склалися між ним та потерпілим ОСОБА_1 , шляхом обману, під приводом отримання електроінструменту в користування на одну годину, заздалегідь не маючи намір його повернути, отримав на своє прохання від ОСОБА_1 болгарку фірми «BOSCH» моделі «6-125Е» вартість якої згідно висновку експерта №288/24 від 17.01.2024, становить 1120,00 грн., та відбійний молоток фірми «Lex» вартість якого згідно висновку експерта №288/24 від 17.01.2024, становить 2500,00 грн., які не повернув потерпілому, а в той же день продав невстановленій досудовим розслідуванням особі, чим завдав ОСОБА_1 шкоду на загальну суму 3620 грн, яку станом на теперішній час не відшкодовано.
Як зазначає позивач, внаслідок протиправних дій відповідача, йому завдано моральні та фізичні страждання, які позначили негативні зміни у моєму житті: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності; побоювання щодо майбутнього стану здоров'я.
Наслідки події, що сталася 14.12.2023 з вини відповідача, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн., матеріальну шкоду у розмірі 3 620 грн., та витрати на професійну правничу допомогу.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 22.03.2024 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.
На адресу суду 23.04.2024 надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
Ухвалою суду від 23.04.2024 розгляд справи відкладено.
Представник позивача адвокат Ратич Т.М., 23.05.2024 подав заяву, у якій просив розгляд справи слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Ухвалою суду від 23.05.2024 розгляд справи відкладено.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.
Також, судом розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №447/778/24 відповідача ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно з вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 13.02.2024 у справі № 447/347/24 (який набрав законної сили 15.03.2024) ОСОБА_2 визнано винним у пред'явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 14.12.2023 близько 16:00 год., перебуваючи по АДРЕСА_1 , з метою шахрайського заволодіння чужим майном, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості з метою протиправного збагачення за рахунок інших осіб, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись довірливими стосунками, які склалися між ним та потерпілим ОСОБА_1 , шляхом обману, під приводом отримання електроінструменту в користування на одну годину, заздалегідь не маючи намір його повернути, отримав на своє прохання від ОСОБА_1 болгарку фірми «BOSCH» моделі «6-125Е» вартість якої згідно висновку експерта №288/24 від 17.01.2024, становить 1120 грн., та відбійний молоток фірми «Lex» вартість якого згідно висновку експерта №288/24 від 17.01.2024, становить 2500 грн., які не повернув потерпілому, а в той же день продав невстановленій досудовим розслідуванням особі, чим завдав ОСОБА_1 шкоду на загальну суму 3620 грн.
Норми права
Відповідно до ч. 7ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 6ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст.15 та п.п. 8, 9 ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому суд враховує, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Судом встановлено, що спричинення позивачу моральної та матеріальної шкоди знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з вчиненим відповідачем кримінального правопорушення.
Суд дійшов переконання, що ОСОБА_2 своїми діями спричинив позивачу матеріальну шкоду на суму 3620 грн., що становить вартість викраденого майна, яка підлягає відшкодуванню.
Суд погоджується із обґрунтуваннями позивача стосовно завданої йому моральної шкоди внаслідок скоєння кримінального правопорушення, яка полягає у переживаннях, психологічному дискомфорті, що призвело до зміни звичного способу його життя.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, характер немайнових втрат, глибину душевних страждань потерпілого, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, а тому суд дійшов висновку, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди у сумі 25 000 грн. є завищеним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 1 000 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору від 19.03.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Ратичем Т.М., у якому визначений загальна вартість послуг адвоката становить 8 000 грн.
З врахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача на суму 280 грн. (3.5%*8000 грн) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір, що складає 195,51 грн. (4 620/28 620 х 1211,20=195,51).
Керуючись ст. ст.12,81,206,259,263,264,265, 268,272, 280-282 ЦПК України,ст. 128 КПК України суд,
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. та майнову шкоду в розмірі 3 620 (три тисячі шістсот двадцять) грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 280 ( двісті вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування імен сторін:
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 17.06.2024.
Суддя Друзюк М. М.