441/1510/24
2-а/441/18/2024
про залишення позовної заяви без руху
18.06.2024 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
17.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1457835 від 10.06.2024 про накладення на неї адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП.
Проаналізувавши підстави заявленого позову, доходжу висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (ім'я, прізвище та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв”язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч зазначеній нормі КАС України позивачкою не зазначено у позові ідентифікаційний код відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, відомості про наявність чи відсутність у неї та відповідача електронного кабінету.
За положеннями ч. 3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи в т.ч. про адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 183 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
При цьому, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, як юридична особа (суб'єкт владних повноважень), в Україні не зареєстровано.
В продовження, згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, в позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач вказує як на підставу звільнення її від сплати судового збору ч.4 ст.288 КУпАП, однак така не підлягає застосуванню до випадків судового оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами КАС України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
За змістом статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Отже, сума судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення складає 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок (3028 гривень х 0,2 = 605,60 гривень).
Таким чином, позивачці необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання до суду позовної заяви в уточненій редакції, яка відповідатиме вимогам статей 160, 161 КАС України, із викладенням позовних вимог з урахуванням положень частини 3 статті 286 КАС України; зазначенням належного відповідача, зазначенням його ідентифікаційного коду згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, зазначенням інформації про наявність чи відсутність електронного кабінету у сторін, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору на суму 605 гривень 60 копійок.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.169 КАС України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних у ній недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ференц О.І.