ЄУН: 336/5382/24
Провадження №: 3/336/3700/2024
14 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
17.05.2024 року о 21 годині 27 хвилин., ОСОБА_1 , біля будинку № 91 по вул. Богдана Хмельницького в смт. Комишуваха Запорізької області, керував транспортним засобом «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, викликався до суду за допомогою направлення СМС-повістки на номер телефону, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, яке він отримав заздалегідь, а також шляхом розміщення інформації про дату, час та місце розгляду справи на офіційному веб-сайті судової влади, яка є загальнодоступною, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , згідно зі ст. 268 КУпАП.
Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як передбаченоп.2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), водієві зобов'язаний на вимогу працівника патрульної поліції пройти медичний огляд у на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р. за № 1413/27858, яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився, законну вимогу співробітника поліції не виконав.
Так уповноваженою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 .
Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа, що керує транспортним засобом, вершник, візник, погонич тварин, який веде їх за поводдя, прирівнюється до водія. Водієм є також особа, що навчає керуванню, знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у ОСОБА_1 низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, направленням на медичний огляд, довідкою "Адмінпрактики" про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення протягом року, відеозаписом.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «По практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також по адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2015 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 вже був позбавлений права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля є інша особа, у зв'язку з чим не може бути застосовано оплатне вилучення транспортного засобу.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суспільну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, суд вважає за доцільне накласти на адміністративне стягнення у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами та конфіскації транспортного засобу.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33-36, 40-1, 130 ч. 1, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків невідомий, винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення - адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху), без позбавлення права керування транспортними засобами, без конфіскацією транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК м. Київа/220301061, МФО 899998, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001.).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 68000 гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Щаслива
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік