ЄУН: 336/9409/21
Провадження №: 1-кп/336/200/2024
17 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 розглянула клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подане у кримінальному провадженні, яке надійшло на розгляд суду на підставі обвинувального акту, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082050001474 від 14.09.2021, відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
14.06.2024 до суду електронною поштою від прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі - ОСОБА_2 надійшло клопотання, у якому вона просить судове засідання, призначене на 20.06.2024 о 08 годині 10 хвилин провести в режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, зайнятістю в інших процесах та ефективністю використання робочого часу.
Розглянувши клопотання, судом встановлено підстави для відмови у його задоволенні.
Так, ч.1 ст.336 КПК України встановлено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК України, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 336 КПК прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є прерогативою суду.
У поданому клопотанні прокурор зазначає про неможливість з'явитись до суду із запровадженням воєнного стану в Україні, зайнятістю в інших процесах та ефективністю використання робочого часу.
На підтвердження зайнятості в інших процесах документального підтвердження прокурором не надано.
Що стосується зазначених прокурором у клопотанні підстав, а саме запровадження воєнного стану в Україні та забезпечення ефективності використання робочого часу прокурором, то чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачені такі підставі для призначення судового засідання в режимі відеоконференції.
Таким чином, клопотання прокурора ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст. 22, 42, 336, 372 КПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконцеренції - відмовити.
Ухвала судді оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1