1Справа № 335/5014/24 3/335/1607/2024
10 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 538, 04.04.2024 року об 13 годині 11 хв., при перевірці кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльністю ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що при реалізації 100 гр. горілки «Хортиця» за ціною 30,00 грн. за 100 гр. на суму 30,00 грн., фіскалізований реєстратор розрахункових операцій не застосовувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 30,00 грн. не видавався. Розрахункова операція проводилася за готівкові кошти, перевіркою встановлено не застосування розрахункових операція на суму 200,00 грн., чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 553, 11.04.2024 року об 13 годині 03 хв., при перевірці кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює господарську діяльністю ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що при реалізації 0,1 л. горілки «Nemiroff original» за ціною 350,00 грн. за 1 л. на суму 35,00 грн., фіскалізований реєстратор розрахункових операцій не застосовувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 35,00 грн. не видавався. Розрахункова операція проводилася за готівкові кошти, перевіркою встановлено не застосування розрахункових операція на суму 200,00 грн., чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постановою суду від 10.06.2024 року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, враховуючи, що зазначені протоколи про адміністративне правопорушення складені щодо однієї й тієї ж особи, розглядаються судом одночасно, об'єднані в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Частина 1 статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі Закон № 265/95-ВР).
Дані протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, тому є доказами у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Пунктом 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі. що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується, крім визнання вини самим порушником, також належними та допустимими доказами, зокрема, актами № 4521/08/01/07/09/2962721554 від 15.04.2024 року та № 4523/08/01/07/09/2962721554 від 15.04.2024 року, якими було виявлено та встановлено порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку ФОП ОСОБА_1 , зауважень та заперечень щодо акту та відомостей, викладених у ньому, не виявлено; описом готівки на місці проведення розрахунків, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається факт наявності у ОСОБА_1 правового статусу фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП суд враховує щире розкаяння ОСОБА_1 як обставину, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП адміністративні правопорушення поділяють на триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Отже, обчислення строків адміністративного стягнення залежить від виду правопорушення
В свою чергу, триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою і припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.
Судом встановлено, що правопорушення, які ставляться у провину ОСОБА_1 датою їх вчинення є 04.04.2024 року та 11.04.2024 року, а датою виявлення є дата закінчення відповідних перевірок, а саме 15.04.2024 року (акти № 4521/08/01/07/09/2962721554 та 4523/08/01/07/09/2962721554), тому на момент розгляду справи в суді строки притягнення до адміністративної відповідальності не сплили.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан; наявність пом'якшуючої обставини (визнання вини) та відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, суддя вважає доцільним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таке покарання відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу, виправлення порушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 155-1, 251, 280, 283-284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10-ти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.О. Макаров