17 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/683/23 (922/4145/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 (колегія суддів у складі: Склярук О.І. - головуючий, Гетьман Р.А. , Хачатрян В.С.)
у справі № 922/683/23 (922/4145/23)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича
до 1). Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Есве Девелопмент"
про визнання недійсним правочину про відчуження майна боржника,
в межах справи № 922/683/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй"
про банкрутство,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" 23.04.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №922/683/23 (922/4145/23) разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" залишено без руху у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а підстави про поновлення строку на касаційне оскарження, які наведені у касаційній скарзі визнані судом неповажними.
24.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якому зазначає про поновлення строку на касаційне оскарження.
28.05.2024 до Верховного Суду надійшли пояснення у справі № 922/683/23 (922/4145/23) від арбітражного керуючого Савченка Богдана Григоровича, в якому він просить Суд повернути касаційну скаргу або відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023.
Верховний Суд розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшов висновку, що підстави, які наводить у ньому скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
У вказаному клопотанні скаржник в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає про наявність воєнного стану в України, внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що через активні військові дії, зокрема, у м. Харкові та Харківській області, укладання договору про правову допомогу з адвокатом відбулось лише у березні 2024, та крім того, вказує, що внаслідок ракетних обстрілів було зруйновано офісну будівлю, де знаходились офіційні документи скаржника, що спричинило неможливість звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов'язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Відповідно до статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Посилання скаржника на воєнний стан в Україні, втрату бухгалтерських та інших документів, відсутність тривалий час адвоката у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" не є обґрунтованою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010). Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
За своїм змістом норма про можливість поновлення процесуальних строків є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" у своєму клопотанні не наводить достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку (понад 4 місяці), які можна було б вважати непереборними та пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, у зв'язку з чим Верховний Суд визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №922/683/23 (922/4145/23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/683/23 (922/4145/23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
К. Огороднік