58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
17 червня 2024 року Справа № 926/1598/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Проскурняк Олег Георгійович, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сарахмана Павла Мироновича у межах виконавчого провадження ВП № 71793726
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сарахмана Павла Мироновича у межах виконавчого провадження ВП № 71793726.
Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_1 посилається на те, що 26 жовтня 2023 року ним зафіксовано незаконне стягнення коштів за ВП № 71793726 з власного рахунку всупереч законодавства, оскільки стягнуто кошти не зважаючи на борг по аліментам.
Відтак, скаржник просить суд: зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скерувати стягнуті кошти на користь ВП № 11388746 виконавчий лист № 2-1091 виданий 23.10.2006; всі пов'язані витрати покласти на Другий відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; компенсувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним стягненням коштів, у десятикратному розмірі відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України та статті 56 Конституції України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2024 року, справу № 926/1598/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
17 червня 2024 року до суду через систему “Електронний суд” надійшли письмові пояснення Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на скаргу ОСОБА_1 .
Розглянувши скаргу ОСОБА_1 та письмові пояснення Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ); додані до них документи, суд прийшов до висновку, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на наступне.
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частинами 1, 2 статті 18 ЦПК України та ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень.
Відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 340 ГПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, господарським судочинством передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ГПК України, можуть бути оскаржені до суду у спосіб, передбачений Розділом VI ГПК України.
Зі змісту письмових пояснень Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що на виконанні Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження ВП № 71793726 від 11 травня 2023 року з виконання виконавчого документу: Постанова № 61854016 виданого 24 квітня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 8 566,77 грн.
Дане виконавче провадження пов'язане з примусовим виконанням виконавчого листа № 725/1690/17, що виданий 17 липня 2017 року Першотравневим районним судом м. Чернівці, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПриватБанк” заборгованості в сумі - 85 667,68 грн та стягнення, безпосередньо, виконавчого збору. Доказів зворотнього, скаржником до матеріалів скарги не надано.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відтак, подана ОСОБА_1 скарга, що стосується стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 6 ст. 175 ГПК України, суд роз'яснює, що скаржнику слід звернутись з даною скаргою на дії державного виконавця до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, подана ОСОБА_1 скарга не містить беззаперечних відомостей та обґрунтувань, що вона подається до Господарського суду Чернівецької області, як до суду який розглянув справу як суд першої інстанції.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, суд бере до уваги те, що скарга була сформована та подана до суду з використанням системи “Електронний суд”.
Система “Електронний суд” забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Водночас, функціонал системи “Електронний суд” передбачає механізм автоматичного оповіщення користувачів про надходження до Електронного кабінету процесуальних документів, зміни стану розгляду судової справи чи про надходження інших документів у справі, шляхом надсилання відповідного повідомлення на вказану користувачем адресу електронної пошти.
Отже, оскільки скаргу було подано з використанням системи “Електронний суд”, підстави для її повернення засобами поштового зв'язку у суду відсутні.
Керуючись статтями 4, 175, 234-235, 339-340, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у прийняті до розгляду скарги на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Сарахмана Павла Мироновича.
Ухвала набрала чинності 17 червня 2024 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя О.Г. Проскурняк