Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1096/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інво юніон", 49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, будинок 23, офіс 315
до Фізичної особи - підприємця Данильченко Миколи Васильовича, АДРЕСА_1
простягнення 97 382,38 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інво юніон" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Данильченко Миколи Васильовича про стягнення грошових коштів у розмірі 97 382,38 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 1 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення вантажів від 01.12.2023 року та договору-заявки № 1 від 01.12.2023 року про надання транспортно - експедиторських послуг відповідачу було завантажено товар про що свідчить CMR № LG120650123VH0GDYS0, проте, під час здійснення перевезення відповідного вантажу, 20.12.2023 року водій відповідача був притягнутий до юридичної відповідальності за перевантаження на відповідну вісь, про що уповноваженими представниками державних органів республіки Польщі було складено протокол № 303020.817.W/2023 та накладено штраф у розмірі 10 000 злотих (що в еквіваленті по курсу НБУ на момент складання протоколу становить 94 346,00 грн.). 21 грудня 2023 року відповідачем було виставлено рахунок-фактура № 73/1 від 21 грудня 2023 року на оплату штрафу на кордоні у розмірі 97 382,38 грн. який було сплачено позивачем.
Проте, позивачем після перевірки було здійснено дії щодо повернення сплачених коштів відповідачу у розмірі штрафу 97 382,38 грн., оскільки було відсутня вина позивача, як замовника у вчиненні відповідного правопорушення відсутня. Проте відповідачем було відмовлено у поверненні коштів позивачу.
Ухвалою суду від 08.04.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інво юніон" (вх. № 1096/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інво юніон" строк на усунення недоліків позовної заяви - п"ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
11.04.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 9648/24) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 16.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1096/24. Розгляд справи № 922/1096/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вищевказану ухвалу про відкриття провадження у справі, суду було направлено на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка відповідала відомостям, які містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала суду від 16.04.2024 року про відкриття провадження у справі № 922/1096/24 була повернута поштовим відділенням “Укрпошти” на адресу суду 25.04.2024 року (штрих код поштового відправлення 0600261385039).
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 01.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» (замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Данильченко Миколою Васильовичем (експедитор, відповідач) було укладено договір № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів.
Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що експедитор зобов'язується від свого імені за замовленням замовника та за визначену винагороду (у відповідному замовлені) здійснювати в інтересах замовника необхідні дії, пов'язані з організацією перевезення автотранспортом вантажу замовника.
Згідно пункту 1.2. договору, експедитор за замовленням замовника забезпечує здійснення перевезення відповідно до замовлення замовника. Замовник у свою чергу зобов'язується відшкодувати усі витрати експедитора, пов'язані із організацією перевезення вантажу та забезпеченням транспортного процесу».
Замовлення у вигляді заявок на перевезення вантажу є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей між заявкою замовника та цим договором, пріоритет мають умови заявки (пункт 1.3. договору).
Також позивач зазначає, що 01.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» (замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Данильченко Миколою Васильовичем (виконавець, відповідач) було укладено договір - заявку № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг.
Пунктом 1 договору сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вказаного замовником вантажу, а замовник - оплатити послуги виконавця.
Згідно пункту 2.1. договору, сторони погодили, що місце завантаження, країни: Прушуов, Польща, Parzniewska 18, 05-800 Pruszkow (Panattoni). 2.1.3. дата та час завантаження 07.12.2023 року 8:00, 2.1.4. найменування товару: генератори, 2.1.5. вага вантажу (тон) 22,86, об'єм 60, інше: замитнення - м. Прушков, 2.1.6. спосіб завантаження: заднє п/п Краковець або інший.
Відповідно до пункту 2.2. місце вивантаження, країна: м. Дніпро, Україна. 2.2.1. адреса вивантаження: згідно CMR. 2.2.3. дата та час вивантаження: 22-28.12.2023 року. 2.2.4. спосіб вивантаження: заднє. 2.2.5. додаткові умови: розмитнення - с. Малехів, Львівська обл..
Вартість перевезення: 6000,00 Евро по курсу НБУ на дату завантаження. (пункт 2.3. договору).
Згідно підпункту 2.3.1 умови проплати: 30 % передоплата, 70 % протягом 20х днів після вивантаження по копії документів.
Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що обов'язки виконавця: при завантаженні звірити кількість і стан вантажу, стежити за розміщенням і кріпленням вантажу, доставити ввірений вантажовідправником вантаж до пункту призначення.
Замовник зобов'язаний здійснити своєчасне завантаження та розвантаження автомобіля, правильно сформувати супровідні документи, указати фактичну адресу завантаження та розвантаження автомобіля (пункт 3.2. договору).
За твердженнями позивача, на виконання умов договору 13.12.2023 року було завантажено на відповідному складі товар, про що свідчить - CMR № LGІ20650І23VH0GDYS01.
Проте, під час здійснення перевезення відповідного вантажу, 20.12.2023 року відповідачем, а саме Безуглий Олег, який працює водієм у відповідача, був притягнутий до юридичної відповідальності за перевантаження на відповідну вісь, як наслідок уповноваженими представниками державних органів республіки Польщі був складений протокол № 303020.817.W/2023 відповідно до якого було призначено штраф у розмірі 10 000 злотих (що в еквіваленті по курсу НБУ на момент складання протоколу становить 94 346,00 грн.).
21 грудня 2023 року відповідача був виставлений рахунок-фактура № 73/1 на оплату штрафу на кордоні у розмірі 97 382,38 грн.
За твердженнями позивача, останній з метою підтримки ділової репутації та прискорення доставки відповідного вантажу, був вимушений сплатити грошові кошти у повному обсязі відповідачу за для сплати відповідного штрафу, а саме: 21 грудня 2023 року позивачем було переведено кошти у розмірі 48 691,19 грн. та 22 грудня 2023 року було переведено грошові кошти у розмірі 48 681,19 грн.
Також позивач зазначає, що у водія було перевантаження на 2 вісь у розмірі 1160 кілограм, як наслідок уповноваженими представниками було складено відповідний протокол задля притягнення до юридичної відповідальності. Тому на думку останнього, усі ці наслідки у вигляді складеного протоколу свідчать лише про те, що відповідач та/або його наймані працівники безвідповідально відносився до розміщення та кріплення відповідного вантажу, як наслідок, порушуючи норми права галузевого законодавства у сфері тієї держави, на території якої здійснюється перевезення.
У зв'язку із чим, після вивантаження відповідного товару в м. Дніпро позивачем були здійсненні дії щодо повернення раніше сплачених відповідачу коштів, так як вина позивача у вчиненні відповідного правопорушення відсутня, проте відповідач свою вину у вчиненні відповідного порушення заперечував, та відмов позивачу у поверненні коштів, мотивуючи тим, що водія не допустили на завантаження, та він не міг контролювати процес завантаження транспортного засобу.
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу вих. № 07/03 від 07.03.2024 року у якій останній, вимагав протягом 3 робочих дні з моменту отримання цієї вимоги повернути грошові кошти у розмірі 97 362,38 грн.
Проте, вищевказана вимога, залишена відповідачем без задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно частини 2 статті 909 Цивільного кодексу України, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" міжнародним перевезенням визнається перевезення вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Організацію міжнародних перевезень вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (стаття 53 Закону вказаного Закону).
Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» (замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Данильченко Миколою Васильовичем (експедитор, відповідач) було укладено договір № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів.
Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що експедитор зобов'язується від свого імені за замовленням замовника та за визначену винагороду (у відповідному замовлені) здійснювати в інтересах замовника необхідні дії, пов'язані з організацією перевезення автотранспортом вантажу замовника.
Згідно пункту 1.2. договору, експедитор за замовленням замовника забезпечує здійснення перевезення відповідно до замовлення замовника. Замовник у свою чергу зобов'язується відшкодувати усі витрати експедитора, пов'язані із організацією перевезення вантажу та забезпеченням транспортного процесу».
Замовлення у вигляді заявок на перевезення вантажу є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей між заявкою замовника та цим договором, пріоритет мають умови заявки (пункт 1.3. договору).
Також, 01.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» (замовник, позивач) та фізичною особою - підприємцем Данильченко Миколою Васильовичем (виконавець, відповідач) було укладено договір - заявку № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг.
Пунктом 1 договору. сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вказаного замовником вантажу, а замовник - оплатити послуги виконавця.
Згідно пункту 2.1. договору , сторони погодили, що місце завантаження, країни: Прушуов, Польща, Parzniewska 18, 05-800 Pruszkow (Panattoni). 2.1.3. дата та час завантаження 07.12.2023 року 8:00, 2.1.4. найменування товару: генератори, 2.1.5. вага вантажу (тон) 22,86, об'єм 60, інше: замитнення - м. Прушков, 2.1.6. спосіб завантаження: заднє п/п Краковець або інший.
Відповідно до пункту 2.2. місце вивантаження, країна: м. Дніпро, Україна. 2.2.1. адреса вивантаження: згідно CMR. 2.2.3. дата та час вивантаження: 22-28.12.2023 року. 2.2.4. спосіб вивантаження: заднє. 2.2.5. додаткові умови: розмитнення - с. Малехів, Львівська обл..
Вартість перевезення: 6000,00 Евро по курсу НБУ на дату завантаження. (пункт 2.3. договору).
Згідно підпункту 2.3.1 умови проплати: 30 % передоплата, 70 % протягом 20х днів після вивантаження по копії документів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору 13.12.2023 року було завантажено на відповідному складі товар, про що свідчить - CMR № LGІ20650І23VH0GDYS01. Проте, під час здійснення перевезення відповідного вантажу, 20.12.2023 року відповідачем, а саме Безуглий Олег, який працює водієм у відповідача, був притягнутий до юридичної відповідальності за перевантаження на відповідну вісь, як наслідок уповноваженими представниками державних органів республіки Польщі був складений протокол № 303020.817.W/2023 відповідно до якого було призначено штраф у розмірі 10 000 злотих (що в еквіваленті по курсу НБУ на момент складання протоколу становить 94 346,00 грн.).
21 грудня 2023 року відповідача був виставлений рахунок-фактура № 73/1 на оплату штрафу на кордоні у розмірі 97 382,38 грн., який був сплачений позивачем у повному обсязі відповідачу, а саме: 21 грудня 2023 року позивачем було переведено кошти у розмірі 48 691,19 грн. та 22 грудня 2023 року було переведено грошові кошти у розмірі 48 681,19 грн.
Проте, як зазначає позивач, після вивантаження відповідного товару у м. Дніпро, замовником були здійсненні дії щодо повернення раніше сплачених коштів відповідачу, так як вина замовника у вчиненні відповідного правопорушення відсутня. Проте, відповідач заперечував свою винну у вчиненні відповідного порушення, та відмовився у поверненні відповідних коштів.
При цьому, позивач наполяже на тому, що згідно протоколу № 303020.817.W/2023 від 20.12.2023 року, у водія було перевантаження на 2 вісь у розмірі 1160 кілограм, як наслідок уповноваженими представниками було складено відповідний протокол задля притягнення до юридичної відповідальності.
Також позивач зазначив, що згідно з даними CMR № LG120650123VH0GD відповідач прийняв вантаж до перевезення без будь-яких застережень щодо невідповідності вантажу встановленими нормами для перевезення, його цілісності, комплексності, його розміщення в напівпричепі, невідповідності навантаження на осі, маси вантажу, яка становить 22860 кілограм у відповідності до графи 11 CMR № LG120650123VH0GD. Всі ці дії свідчать про бездіяльність відповідача, що призвело до отримання відповідних штрафних санкцій.
На думку позивача, відповідача зобов'язується силами свого водія, здійснювати контроль за розміщенням відповідного вантажу задля запобігання перевантаженню на відповідну вісь, що фактично було допущено водієм. Також, позивач зазначає, що відповідач. мав право відкликати транспортний засіб у разі якщо вантаж не відповідає товарно-транспортній документації або якщо навантаження здійснюється з порушенням правил та норм завантаження (пункт 2.2.7 договору).
Суд не приймає вищевикладені твердження позивача, з огляду на наступне.
Як вбачається із підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. укладеного між сторонами 01.12.2023 року договору № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів, права та обов'язки замовника: забезпечення пакування вантажу, що виключає його пошкодження на час штатного (безаварійного) транспортування та у відповідності до вимог міжнародних і діючих в Україні стандартів, розбірливе маркування вантажних місць, правильне розташування та закріплення вантажу на вантажній платформі, щоб уникнути перевантаження, пошкодження вантажу та рухомого складу на час навантаження/розвантаження та транспортування.
При цьому підпунктом 2.1.7. пункту 2.1. замовник зобов'язаний відшкодувати експедитору усі додаткові витрати (штрафні санкції, перевищення вантажних чи габаритних параметрів вантажу та інших властивостей вантажу не обумовлених в заявці, проходження екологічного, санітарного контроля та інших витрат, які сторони не могли передбачити завчасно), які підтверджується Експедитором документально.
Крім того, підпунктами 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. пункту 2.2. договору визначено права та обов'язки експедитора до яких зокрема відносяться: експедитор зобов'язаний протягом 24 годин з моменту отримання заявки від замовника - підтвердити можливість виконання послуги або надати вмотивовану відмову. Експедитор організовує надання транспортних засобів для навантаження в строки та у кількості відповідно до заявки замовника. Транспортний засіб повинен бути у технічно справному стані. У водія повинні бути всі необхідні документи для здійснення перевезення вантажу у відповідності до заявки замовника. При навантаженні/розвантаженні, експедитор зобов'язаний перевіряти відповідність кількості та стану навантаженого вантажу на транспортний засіб із фактичними даними внесеними до товарно-транспортної документації.
Як вбачається із укладеного між сторонами договору - заявки № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.12.2023 року, а саме пункту 3.1., сторони погодили, що обов'язки виконавця: при завантаженні звірити кількість і стан вантажу, стежити за розміщенням і кріпленням вантажу, доставити ввірений вантажовідправником вантаж до пункту призначення.
При цьому, згідно пункту 3.2. договору - заявки, саме замовник зобов'язаний здійснити своєчасне завантаження та розвантаження автомобіля, правильно сформувати супровідні документи, указати фактичну адресу завантаження та розвантаження автомобіля.
З аналізу вищевикладених умов договору № 1 від 01.12.2023 року та договору - заявки № 1 про надання транспортно-експедиторських послуг від 01.12.2023 року, слідує, що саме замовник зобов'язаний забезпечувати правильне розташування та закріплення вантажу на вантажній платформі, щоб уникнути перевантаження, пошкодження вантажу та рухомого складу на час навантаження/розвантаження та транспортування. Натомість на виконавця, покладено обов'язок зокрема при навантаженні/розвантаженні, експедитор зобов'язаний перевіряти відповідність кількості та стану навантаженого вантажу на транспортний засіб із фактичними даними внесеними до товарно-транспортної документації, та при завантаженні звірити кількість і стан вантажу, стежити за розміщенням і кріпленням вантажу, доставити ввірений вантажовідправником вантаж до пункту призначення.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, що відповідач зобов'язується силами свого водія, здійснювати контроль за розміщенням відповідного вантажу задля запобігання перевантаженню на відповідну вісь.
Також суд не приймає посилання позивача на договір транспортно-експедиторського обслуговування № TBSV211222 від 21 грудня 2022 року укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ БРОК», оскільки він укладений із іншим контрагентом та не стосується предмету спору у справі, а саме щодо стягнення грошових коштів у розмірі 97 382,38 грн. з Фізичної особи - підприємця Данильченко Миколи Васильовича відповідача у даній справі, з яким у позивача наявні договірні відносини.
Будь-яких інших доказів у підтвердження заявлених позовних вимог, та викладених позовній заяві обставин у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, позивачем до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами викладені у позовній заяві обставини, у зв'язку із чим, заявлені позовні вимоги про стягнення із відповідача грошових коштів у розмірі 97 382,38 грн. є необґрунтованими, безпідставними, та такими що не можуть бути покладені судом на відповідача.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача грошових коштів у розмірі 97 382,38 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд, стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, пунктом 2 частин 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у розі відмови у позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене, та у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати у даній справі залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інво юніон" (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 23, оф. 315, ЄДРПОУ 39108124);
відповідач: Фізична особа - підприємець Данильченко Микола Васильович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "18" червня 2024 р.
Суддя О.О. Ємельянова