Справа № 308/2332/23
15 лютого 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання начальника сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023078030000024 про надання дозволу на проведення обшуку,-
встановив:
Начальник сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023078030000024 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023078030000024, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР став рапорт старшого оперуповноваженого УБН в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , про те, що в ході проведення оперативно розшукових заходів на території Ужгородського району отримано інформацію, що особи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , зберігають за місцем свого проживання наркотичні засоби та психотропіні речовини.
В порядку ст. 40-1 начальнику УБН в Закарпатській області було надано доручення з метою встановлення осіб причетних до вказаного кримінального правопорушення, встановлення адрес місця зберігання предметів кримінально протиправної діяльності, засобів та знарядь вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення можливих свідків чи очевидців даного кримінального проступку.
В ході виконання доручення працівниками УБН ГУНП в Закарпатській області було встановлено, що до вище описаного кримінального правопорушення причетні наступні громадяни:
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 .
Зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_12 , по місцю фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 зберігає нароктичні засоби та психотопні речовини, за допомогою електронних ваг та іншого приладдя здійснює їх резфасування та систематично займається збутом даних речовин іншим особам.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на праві приватної спільної сумісної власності у ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації ГУДМС України в Закарпатській області встановлено, що ОСОБА_12 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, враховуючи викладене з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування психотропних речовин або їх аналогів, інших заборонених в обігу речовин, грошових коштів, які набуті злочинним шляхом, платіжних банківських карток, на яких можуть зберігатись грошові кошти здобуті злочинним шляхом, мобільних терміналів, сім-карток операторів мобільного зв'язку, інших носіїв інформації (флеш картки, комп'ютерна техніка), а також з метою виявлення та вилучення документів, що свідчать про протиправну діяльність, які можуть мати значення речових доказів, а також інших речей обіг яких заборонений законом, в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотивів, викладених у клопотанні. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
Заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_3 з приводу внесеного клопотання, дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Витягом з кримінального провадження № 12023078030000024 від 13.01.2023 року сформованого 07.02.2023 року, підтверджено, що органом досудового розслідування - ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування перевіряються обставини, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 320872731 від 23.01.2023 - власниками квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно приписів ст.ст. 85-86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як слідує зі змісту п.10 ч.3 ст. 214, ч.1 ст. 233 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні та проводяться лише після внесення відомостей щодо кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (крім огляду місця події у невідкладних випадках).
Відповідно п.п.4, 5, 6 ч.3 ст.234 КПК України клопотання слідчого, погоджене з прокурором, повинне містити відомості про: підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Обшук згідно ч.1 ст.234 КПК України проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Обшук - це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно ч.5 ст.234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
У матеріалах клопотання відсутні належні і допустимі докази, які б свідчили про те, що у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , можуть знаходитись психотропні речовини або їх аналоги, інші заборонені в обігу речовини, грошові кошти, які набуті злочинним шляхом, платіжні банківські картки, на яких можуть зберігатись грошові кошти здобуті злочинним шляхом, мобільні термінали, сім-картеи операторів мобільного зв'язку, інших носіїв інформації (флеш картки, комп'ютерна техніка), а також з метою виявлення та вилучення документів, що свідчать про протиправну діяльність, зокрема, чим саме підтверджується вказана інформація, адже на підставі цих даних слідчий суддя має вирішити питання про надання дозволу на проведення обшуку, враховуючи положення ч. 5 ст. 234 КПК України.
Приєднані до клопотання матеріали, зокрема рапорт старшого оперуповноваженого управління боротьби з наркозлочинністю в Закарпатській області ДБН НП України,та інші додані до клопотання матеріали, не можуть вважатися достатнім доказом обставин, що підлягають доведенню під час розгляду клопотання про обшук.
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканість житла чи іншого володіння особи. Так, згідно з цією конституційною нормою не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, повязаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ч.1. ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
В даному випадку слідчий просить надати дозвіл на проведення такої слідчої дії як обшук, але при цьому відсутня сукупність відомостей, яка при їх оцінці може привести до єдиного висновку - необхідність проведення такої слідчої дії як обшук.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції.
Аналогічна позиція ЄСПЛ міститься в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.
Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст.2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.
Згідно процесуальних норм Глави 20 КПК України, обшук відноситься до слідчої дії. Законодавець визначає сукупність підстав, які є необхідними для проведення слідчої (розшукової) дії, а саме: 1) наявність достатніх відомостей, 2) можливість досягнення мети слідчої дії. При цьому, обставини, які вказують на наявність достатніх відомостей і на можливість досягнення мети слідчої дії, можуть бути отримані в ході проведення інших слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, у ході проведення оперативно-розшукових заходів, ревізій та перевірок, а також при проведенні інших процесуальних дій передбачених КПК України, в тому числі й заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів.
Тому, виходячи з аналізу інформації, що міститься у клопотанні слідчого, слідчий суддя не вважає зазначені дані такими, що відображають передбачені процесуальним законом відомості, а інших офіційних підтверджень щодо цього слідчим не надано.
Таким чином, клопотання ґрунтується на припущеннях, хоча внаслідок обшуку можуть бути реально, істотно обмежені та порушені права і інтереси інших правомірних власників чи користувачів можливого спірного майна, таким чином слідчий не довів, що порушення Конституційних прав особи співмірно із завданнями кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя, виходячи з вимог ч.5 ст.234 КПК України, приходить до висновку, що внесене клопотання є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити
Керуючись ст.ст. 234, 235, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання начальника сектору дізнання відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023078030000024 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 17.02.2023 року о 13 - 40 годині.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1