Справа № 302/638/24
2/302/236/24
Номер рядка звіту 61
(в повному обсязі)
17.06.2024 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,
позивач- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом за померлим ОСОБА_2 ,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
09.05.2024 року позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що його двоюрідний брат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на день його смерті ОСОБА_2 проживав сам у будинку АДРЕСА_1 . Своєї сім'ї і дітей ОСОБА_2 не мав, а тому всі витрати по похованню брата були понесені позивачем. Крім того, догляд за житловим будинком, у якому проживав ОСОБА_2 після його смерті, здійснює позивач. Заповіту ОСОБА_2 не складав. Як спадкоємець п'ятої черги за законом, позивач у встановлений законом шестимісячний термін звернувся до Міжгірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття ним спадщини у порядку встановленої черговості спадкування за законом. Окрім позивача, ніхто інший із спадкоємців з заявами про прийняття спадщини до нотаріусів не зверталися і спадщину у встановленому порядку не прийняли. За заявою позивача нотаріусом було відкрито спадкову справу. За результатами розгляду цієї спадкової справи нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. 03 жовтня 2023 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним №102/02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за майном померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правоустановчі документи на зазначений житловий будинок, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на зареєстроване право власності щодо житлового будинку з господарськими будівлями, а також відсутні документи, що підтверджували б родинні стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ), і мама ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і тітка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були відповідно рідними сестрами. З невідомих причин для позивача, при народженні матері ОСОБА_2 у 1942 році була хрещеною по імені « ОСОБА_7 » і цим іменем в селі її іменували все життя. Разом з тим, у актовому записі про її народження її ім'я помилково записали, як « ОСОБА_8 », хоча в сім'ї діда і бабки вже була старша донька на ім'я ОСОБА_8 , 1933 року народження. Позивач припускає, що внаслідок неграмотності його діда і бабки, чи то внаслідок війни (1942р.) актовий запис про народження дитини пізніше так чомусь і не виправили, і всі подальші документи тітки видавались вже на ім'я « ОСОБА_8 », при цьому звертались до неї по імені даному при хрещенні « ОСОБА_7 », і щоб не плутати з її старшою сестрою ОСОБА_8 . Також позивач зазначає, що за життя його тітка мала психічне захворювання і розумові відхилення, а тому на ці розбіжності у документах, ні вона, і ніхто інший особливо не звертали уваги і не намагались у судовому порядку виправити помилково зроблений актовий запис про її народження, що потягнуло б за собою і виправлення інших особистих документів. Окрім того, ця помилка у актовому записі про народження тітки позивача, як наслідок, потягнула за собою і іншу неточність у документах. При народженні брата ОСОБА_2 його матір'ю у свідоцтві про народження тітка була записана, як « ОСОБА_9 », тобто по імені за яким її знали у селі - « ОСОБА_7 ». Знову ж таки, на цю обставину також ніхто ніколи не звертав уваги і не намагався її у подальшому виправити, а тому ОСОБА_2 приходиться позивачеві двоюрідним братом по материнській лінії.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.05.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позиції сторін
Позивач в залі підготовчого судового засідання підтримав свій позов, просив задовольнити. Додатково пояснив, що не може оформити свої спадкові права у позасудовому порядку, адже нотаріус відмовила йому у видачі спадщини за майном двоюрідного брата ОСОБА_2 , адже відсутні документи, які б підтверджували їх родинні відносини у зв'язку з тим, що у свідоцтві про народження матері ОСОБА_2 зазначено її ім'я як « ОСОБА_8 », а у свідоцтві про народження ОСОБА_2 в графі мати як « ОСОБА_7 », що є очевидною помилкою зважаючи, що у сім'ї діда та баби вже була старша дочка з таким іменем, тітка позивача. Позивач припускає, що ніхто так і не звернув увагу на помилку в імені, адже його тітка ОСОБА_10 була психічно хворою, а тому не дивно, що вона не намагалася впорядкувати свої документи.
Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без участі представника органу місцевого самоврядування, селищна рада заперечень щодо задоволення позову не має.
Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Майдан Міжгірського району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 , 1933 р.н., та ОСОБА_13 одружились ІНФОРМАЦІЯ_8 ; після реєстрації шлюбу присвоєно прізвища: чоловікові - ОСОБА_14 , дружині - ОСОБА_14 , що вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради №193/01 від 14.04.2023 року ОСОБА_15 , 1933 р.н., була зареєстрована та постійно проживала в будинку АДРЕСА_1 . На день смерті тітки ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в вищенаведеному будинку з нею проживав та був зареєстрований племінник ОСОБА_2 , 1973 р.н.
Згідно з архівної довідки № Г-431/-1-17 від 08.05.2023 року, яка видана Державним архівом Закарпатської області, в документах архіву є дані про те, що ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в с.Майдан Міжгірського району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_11 та ОСОБА_17 , про що в книгу реєстрації актів про народження с.Майдан Міжгірського району внесено відповідний запис №86 від 23.07.1938 року.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 в с.Торунь Міжгірського району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_18 та ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 в с.Майдан Міжгірського району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в с.Верхній Бистрий Міжгірського району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_19 та ОСОБА_9 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 .
Згідно з довідкою Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради №280 від 13.10.2023 року ОСОБА_2 , 1973 р.н., з самого народження проживав однією сім'єю разом з тіткою ОСОБА_15 , 1933 р.н. (померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ), яка власних дітей не мала.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 49 років в с.Верхній Бистрий Хустського району Закарпатської області, про що 27.02.2023 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за №83, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .
Згідно з довідками Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради №, №194, 281 від 14.04.2023, 13.10.2023 року ОСОБА_2 , 1973 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), не був одружений, своєї сім'ї та дітей не мав і до дня своєї смерті постійно проживав один за адресою АДРЕСА_1 , там же і був зареєстрований.
25.05.2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. зареєстровано спадкову справу №70701423 за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (номер у нотаріуса 45/2023), що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72602350 від 25.05.2023.
03 жовтня 2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним №102/02-31, якою встановлено, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті з ним постійно ніхто не проживав; на випадок своєї смерті ОСОБА_2 . заповіт не складав; ОСОБА_1 спадщину за майном померлого ОСОБА_2 прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Міжгірської державної нотаріальної контори, при цьому ніхто інший з заявами про прийняття спадщини чи відмову - за майном померлого ОСОБА_2 не звертався, однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за майном померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правоустановчі документи на зазначений житловий будинок, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на зареєстроване право власності щодо житлового будинку з господарськими будівлями, а також відсутні документи, що підтверджували б родинні стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради № 274 від 06.10.2023 року в житловому будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживає.
Згідно з довідкою Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради № 275 від 06.10.2023 року житловий будинок АДРЕСА_1 орієнтовно побудований у 1969 році.
Згідно з виписками з погосподарської книги, які видані Верхньобистрянським старостинським округом Міжгірської селищної ради, №, №147, 199 від 19.04.2023, 06.10.2023 померла 28.04.2005 року ОСОБА_15 , 1933 р.н., була власницею житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,25 га в с.В.Бистрий (земельна ділянка неприватизована, кадастровий номер відсутній). Зазначений житловий будинок орієнтовно побудований у 1969 -1970-тих роках, свідоцтво на право власності на нього сільрадою не видавалося.
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради, який виготовлений на замовлення ОСОБА_1 станом на 18.04.2023 року, реєстраційний номер ТІ01:9720-4711-6429-0483, будинок споруджено у 1970 році, поряд з ним споруджено вбиральню. Згідно експлікації загальна площа зазначеного будинку 44,40 м.кв, з них основна площа становить 15,60 м.кв., а допоміжна - 28,80 м.кв; будинок складається з: коридору, кухні, житлової кімнати та кладової по 7,60 м.кв, 13,70 м.кв, 15,60 м.кв. та 7,50 м.кв відповідно.
Згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 04.04.2024 року житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 має оціночну вартість 151194 грн 86 коп.
Згідно з рішенням Верньобистрянської сільради Міжгірського району 20 сесії 27 скликання від 24.12.2018 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою у власність земельної ділянки» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Щодо встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Частиною 1 ст.293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Однією з підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку зазначила державний нотаріус у своїй постанові, є відсутність документів, що підтверджували б родинні стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Таким чином, для реалізації позивачем свого права на спадщину він не може в іншому порядку, аніж звернутися до суду, встановити родинні відносини між ним та померлим ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Факт родинних відносин позивача та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 як двоюрідних братів по материнській лінії підтверджується такими доказами : свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , серії НОМЕР_7 ; архівною довідкою № Г-431/-1-17 від 08.05.2023 року, яка видана Державним архівом Закарпатської області; свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 ; довідками Верхньобистрянського старостинського округу Міжгірської селищної ради №193/01 від 14.04.2023 року та №280 від 13.10.2023 року.
Суд враховує, що встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , а встановити його іншим шляхом неможливо.
Щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом до майна померлого ОСОБА_2 .
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1223 ЦК України передбачено:
- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . 03 жовтня 2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним №102/02-31, якою встановлено, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті з ним постійно ніхто не проживав; на випадок своєї смерті ОСОБА_2 . заповіт не складав; ОСОБА_1 спадщину за майном померлого ОСОБА_2 прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Міжгірської державної нотаріальної контори, при цьому ніхто інший з заявами про прийняття спадщини чи відмову - за майном померлого ОСОБА_2 не звертався, однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за майном померлого ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правоустановчі документи на зазначений житловий будинок, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав на зареєстроване право власності щодо житлового будинку з господарськими будівлями.
Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Постановою державного нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок і ця постанова унеможливлює оформлення ним спадщини у позасудовому порядку.
За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Розподіл судових витрат між сторонами
Суд враховує те, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2177 грн 60 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить грошову суму 1088 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст. 200 ч.3, 206 ч.4, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.В.Бистрий Хустського району Закарпатської області та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_9 , а саме по материнській лінії спорідненості вони являються двоюрідними братами.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_9 , власником житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 44, 40 кв.м. згідно з Технічним паспортом на будинок КП «Міжгірське БТІ» від 18.04.2023 року.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 1088 грн 80 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Рішення у повному обсязі складено 18.06.2024.
Суддя: В. П. Кривка