65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"13" червня 2024 р. Справа № 923/1891/14
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Христенко А.О.
при розгляді справи за позовом: Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" (вул. Будівельників, 23/2, оф.15, м. Дніпро, 49089)
до відповідача за первісним позовом: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Поповича, 23, м. Херсон, 73000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом: Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (вул. Суворова, 38, м. Херсон, 73000)
про стягнення 4124808,43 грн,
та за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Поповича, 23, м. Херсон, 73036)
до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" (вул. Будівельників, 23/2, оф.15, м. Дніпро, 49089)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (вул. Суворова, 38, м. Херсон, 73000)
про стягнення 55388530,00 грн,за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Приватне підприємство фірма "Торгсервісбуд" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у сумі 4124808,43 грн.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.12.2014 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №923/1891/14.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.02.2015 було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з ПП фірми "Торгсервісбуд" грошових коштів в розмірі 55388530,00 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.02.2015 первісний позов було задоволено, а саме стягнуто з ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ПП фірми "Торгсервісбуд" 4124808,43 грн боргу та 73080,00 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 вищевказане рішення скасовано, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного підприємства фірми “Торгсервісбуд” на користь Дочірнього підприємства “Херсонський облавтобуд” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” 41942863,46 грн невикористаної суми авансу та 73080,00 грн судового збору.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2015 в частині задоволення первісного позову залишено без змін; в частині зустрічних позовних вимог рішення скасовано та направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Далі справа перебувала на розгляді у судді Господарського суду Херсонської області Ярошенко В.П.
Згідно з ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.02.2020 вищевказана справа була зупинена до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 923/592/15.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)” змінено територіальну підсудність судових справи Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 923/1894/14 між суддями Господарського суду Одеської області від 14.06.2023, справу розподілено для розгляду судді Бездолі Д.О.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 було поновлено провадження у справі № 923/1891/14; суддею Бездолею Д.О. прийнято справу № 923/1891/14 до свого провадження; постановлено справу розглядати спочатку; запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення щодо усунення / не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі; провадження у справі зупинено.
Вищевказана ухвала суду була направлена на адресу позивача - Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засобами поштового зв'язку рекомендованим листом. Зазначене відправлення повернулось до суду неврученим із відміткою поштової установи від 10.07.2023 причин невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, станом на 20.05.2024 учасниками справи не було подано суду жодних письмових пояснень/заяв/клопотань щодо усунення / не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі. Разом з цим судом, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, самостійно було встановлено, що за результатом вирішення спору у справі № 923/592/15 за позовом прокурора міста Херсона в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Херсонської міської ради до Дочірнього підприємства “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення коштів у розмірі 68262140,95 грн Господарським судом Херсонської області 25.02.2020 було постановлено рішення про відмову у задоволенні позову прокурора. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 рішення Господарського суду Херсонської області від 25.02.2020 року у справі №923/592/15 було залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 касаційну скаргу Управління капітального будівництва Херсонської міської ради на постанову Південно-західного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 923/592/15 було повернуто заявнику.
Приймаючи до уваги усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі, суд ухвалою від 20.05.2024 за власною ініціативою поновив провадження у цій справі з 13.06.2024; призначив у справі підготовче засідання на 13 червня 2024 року о 14:30; викликав учасників справи у засідання суду; запропонував учасникам справи подати суду: письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у судових рішеннях за результатом вирішення спору у справі №923/592/15; письмові пояснення щодо необхідності призначення у справі експертизи з урахуванням наявності в матеріалах справи повідомлення від 22.01.2020 про неможливість дачі висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи. Вищевказана ухвала суду від 20.05.2024 була направлена на поштову адресу позивача та згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 198, т.8), ухвала суду від 20.05.2024, в якій суд, у тому числі, викликав позивача у засідання суду, була вручена позивачу 27.05.2024, тобто більше ніж за 5 днів згідно з ч. 4 ст. 120 ГПК України.
Натомість, представник позивача у підготовче засідання 13.06.2024 не з'явився, про причини неявки суд у процесуальний спосіб не повідомив та не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Також позивач не подав пояснень по суті спору, з урахування висновків судових рішень у справі № 923/592/15 та щодо наявності/відсутності необхідності проведення у цій справі експертизи.
Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
“Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може”, “має право”, “за власної ініціативи” та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання “суд залишає позов без розгляду”, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду”, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна” заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.”.
Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез'явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв'язку (Укрпошта, кур'єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез'явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
Отже, в межах цієї справи станом на даний час господарським судом розглядаються позовні вимоги Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за зустрічним позовом до Приватного підприємства фірми "Торгсервісбуд" про стягнення коштів 55388530,00 грн.
Так, у цій справі ухвалою суду від 06.02.2020 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 923/592/15. Судом встановлено, що судове рішення у справі № 923/592/15 набрало законної сили ще 17.11.2020, при цьому у справі № 923/592/15 Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є відповідачем та постанова суду апеляційної інстанції була ухвалена за участі представника останнього. Отже, Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ще з 17.11.2020 було обізнано про набрання законної сили судовим рішенням у справі № 923/592/15, проте, позивачем не було повідомлено суду в межах справи № 923/1891/14 про усунення обставин, які викликали необхідність у зупиненні провадження у справі.
Як зазначалось судом, при прийнятті справи до свого провадження Господарський суд Одеської області в ухвалі від 21.06.2023 запропонував сторонам надати суду письмові пояснення щодо усунення / не усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі. Натомість учасники справи суду відповідних обставин не повідомили, у зв'язку з чим суд самостійно встановив з Єдиного державного реєстру судових рішень про наявність судового рішення у справі № 923/592/15, яке набрало законної сили, після чого поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 13 червня 2024 року о 14:30, в яке викликав учасників справи, тим самим визнавши їх явку обов'язковою.
Разом з цим, позивач за зустрічним позовом, яким не подано заяву про розгляд справи за його відсутності, у підготовче засідання 13.06.2024 за викликом суду не з'явився та не повідомив суду: про поважність причин неявки; про неможливість приймати участь у розгляді справи в порядку самопредставництва /залучення до представництва представника / декількох представників; про неможливість участі у засіданні суду дистанційно в режимі відеоконфенції тощо.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд констатує, що позивач за зустрічним позовом - Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" протягом тривалого часу не проявляє зацікавленості у розгляді справи, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не сприяє вирішенню спору та не виконує свій процесуальний обов'язок з'явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому зустрічний позов Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В цей же час, суд роз'яснює позивачу за зустрічним позовом, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення зустрічного позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати, пов'язані з поданням і розглядом зустрічного позову, слід покласти на Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зустрічний позов Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у справі № 923/1891/14 - залишити без розгляду.
2. Судові витрати Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", пов'язані з поданням і розглядом зустрічного позову, покласти на Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Повну ухвалу складено 18.06.2024.
Ухвала набирає законної сили 18.06.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля