Дата документу 31.05.2024Справа № 554/624/24
Провадження № 2/554/2920/2024
31 травня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову зазначила, що у вересні 2004 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент їхнього знайомства в неї вже був син від першого цивільного шлюбу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 12.05.2003 року, актовий запис № 20. З вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали жити однією сім?єю без реєстрації шлюбу у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За час спільного проживання з відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 13.07.2010 року, актовий запис № 287, виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 22.05.2014 року, актовий запис № 269, виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції. Під час спільного проживання з ОСОБА_2 вони були пов?язані спільним побутом, мали взаємні права та обов?язки один перед одним. Вони разом виховували її сина від першого цивільного шлюбу, ОСОБА_5 та спільних синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач ніколи не заперечував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дійсно є його рідними синами. Крім того, протягом 13 років ОСОБА_8 активно займався вихованням дітей - вчив їх ловити рибу, грати у футбол, ліпити сніговиків, кататися на льодянці, їздити на велосипеді, водив в парки, кафе, на атракціони, святкували разом дні народження синів, відводив та забирав синів із садочка та школи, відвідував свята та батьківські збори. Даний факт підтверджується довідкою №01-32/422 від 13.11.2022 року виданою Комунальним закладом «Полтавською загальноосвітньою школою I-III ступенів № 20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради Полтавської області».
Також факт того, що ОСОБА_9 є батьком синів підтверджується довідкою № 177 від 14.11.2023 року, яка видана ОСОБА_3 в тім, що він дійсно навчається в 8 класі Новоселівської гімназії Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. В матеріалах особової справи та свідоцтві про народження зазначений батько ОСОБА_10 та довідкою № 178 від 14.11.2023 року, видана ОСОБА_4 в тім, що він дійсно навчається в 4 класі Новоселівської гімназії Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. В матеріалах особової справи та свідоцтві про народження зазначений батько ОСОБА_10 .
Факт того, що сини є його рідними дітьми, підтверджуються письмовими показами сусідів, друзів, родичів та знайомих та буде підтверджено ними в суді. Але з вересня 2023 року їхні відносини різко погіршилися. На даний час ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов?язків, матеріальної допомоги на утримання синів не надає, не піклується про них і відмовляється визнати факт свого батьківства щодо малолітніх синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується характеристиками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які видані Новоселівською гімназією Новоселівської сільської ради, де зазначено, що лише мама та бабуся приділяють увагу навчанню учнів та виконують активну роль у вихованні. ОСОБА_11 відвідує батьківські збори та з розумінням ставиться до рекомендацій вчителя.
Просить позов задовольнити.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 19.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
19.04.2024 року від відповідача надійшов відзив, в обґрунтуванні якого вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю. З викладеними у позові обставинами не погоджується. Той факт, що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не від нього, підтверджується тим, що ОСОБА_1 реєструвала народження дітей в органі державної реєстрації актів цивільного стану одна в порядку статті 135 Сімейного кодексу України зі слів матері, тобто без батька, якого немає. Якби діти дійсно були від нього, він би сам зареєстрував їх народження та була б відповідна від нього заява, що це його діти. Додані до позову докази не підтверджують, що саме він є батьком дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він гарно ставився до дітей, як до власних, любив проводити з ними час, цікався їх навчанням та казав в школі, що він їх батько. Додані фото не спростовують його тверджень, а підтверджують лише те, що вони з ОСОБА_1 деякий час проводили разом.
26.04.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні посилалася на те, що обставини викладені у відзиві є необґрунтованими, образливими та зневажливими.
23.05.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
31.05.2024 року від відповідача надійшла заява про визнання позову в порядку ст.. 206 ЦПК України.
31.05.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відмову від призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та просили розглядати справу у його відсутність, позов підтримують.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
У вересні 2004 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент їхнього знайомства в неї вже був син від першого цивільного шлюбу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 12.05.2003 року, актовий запис № 20. З вересня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали жити однією сім?єю без реєстрації шлюбу у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За час спільного проживання з відповідачем у нас народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 13.07.2010 року, актовий запис № 287, виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 22.05.2014 року, актовий запис № 269, виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції. Під час спільного проживання з ОСОБА_2 вони були пов?язані спільним побутом, мали взаємні права та обов?язки один перед одним. Вони разом виховували її сина від першого цивільного шлюбу, ОСОБА_5 та спільних синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
За змістом ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Частиною третьою статті 12, частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно із пунктами 9, 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.
В даному випадку експертиза не призначалася, так як відповідач визнав позов.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».
Статтею 109 ЦПК України визначено наслідки ухилення від участі в експертизі. Так закон визначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження №6030св18); від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18); від 17 грудня 2021 року у справі № 683/1732/17 (провадження № 61-15821св21); від 26 квітня 2023 року у справі № 199/3284/19 (провадження № 61-12682св22).
Ця правова позиція щодо застосування положень статті 109 ЦПК України є незмінною.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року за № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
За положеннями п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).
Доказів про понесення інших судових витрат по даній справи не надано.
Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд покладає на відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правничу допомогу 20000 грн.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 89, 102-110, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 122, 125, 126, 128, 135 Сімейного кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу 20000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30 -денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя : В.М.Бугрій