Дата документу 07.06.2024Справа № 554/9228/23
Провадження № 2/554/1516/2024
07.06.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
03.10.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про відшкодування моральної шкоди, просив стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації, код ЄДРПОУ 02770127, 36023 м. Полтава вул. Ціолковського, 47, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 51301(п'ятдесят одну тисячу триста одну гривню)00 коп.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та статус інваліда війни II групи, а тому відповідно до статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. На виконання вимог постанови №325 від 08.04.2021 року відповідач виплатив щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи в розмірі 3906,00 грн. Але сума, яку відповідач повинен був виплатити, відповідно до норм чинного законодавства складає - 14832,00 грн. тобто 8 розмірів мінімальних пенсій за віком, що становить - 1854,00 грн. (одна мінімальна пенсія) помножити на 8). Оскільки, відповідач нарахував та виплатив лише 3906, 00 грн., то нарахуванню та виплаті підлягають ще 10926,00 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у адміністративний справі №440/18833/21 позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком задоволено в повному обсязі. Тобто, судовим рішенням підтверджено протиправність та незаконність дій та рішення відповідача.
Рішення суду у адміністративній справі від 14.02.2022 року у справі № 440/18833/21 набрало законної сили, але не було виконане відповідачем у добровільному порядку. 23.11.2022 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) Нікогосяном Г.М. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №440/18833/21 по примусовому стягненню з відповідача недоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2021 року. Пунктом №2 постанови від 23.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження було зазначено обов'язок виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Станом на час подання цього позову рішення суду у адміністративній справі від 14.02.2022 року №440/18833/21 не виконане відповідачем як у добровільному так і у примусовому порядку. Незаконною відмовою у не нарахуванні та не виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі вісьми мінімальних пенсій за віком та не виконанні рішення суду, що набрало законної сили як в добровільному так і в примусовому порядку позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача. Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у нього негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних справ, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя, знижений і нестійкий настрій, нервозність дратівливість, порушення сну, нападами гіпертонічних кризів, побоювання про майбутній стан здоров?я. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому довелося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв?язку з чим, він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, для якого потрібен виважений стан емоційного спокою.
Внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв?язки з партнерами, друзями, яким він змушений додатково пояснювати чому він став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім?ї, родичам.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України.
Відповідач очевидно ігнорує виконання рішення суду не виконуючи його як в добровільному так і в примусовому порядку. Внаслідок невиконання рішення суду йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, руйнуванні життєвих планів, відволікання від звичайного життєвого ритму, матеріальних втрат, що призвело до почуття розпачу, душевних страждань. Відповідач впродовж тривалого часу порушує гарантоване Конституцією України, його право на відновлення порушених прав, не виконуючи обов?язкового для виконання рішення суду, яким його порушені матеріальні права були відновлені.
16.11.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, який в обґрунтуванні вказував, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до статей 19, 95 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виплата щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 у 2021 році була проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 „Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, якою затверджено порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. Відповідно до додатку до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, розмір щорічної разової грошової допомоги у 2021 році для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи становив 3906,00 грн.
Відповідно до п. 2 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17.10.2016 року № 460 на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 р. № 147 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.06.2006 року № 683/12557) Центр у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації програм соціального захисту населення.
Одним із головних завдань Центру є підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат, здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, виплата якої передбачена Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не належить до повноважень Центру. Виплата щорічної разової грошової допомоги Центром проведена на підставі нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України та Кабінету Міністрів України, які згідно ст.117 Конституції України є обов'язковими до виконання.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у адміністративній справі № 440/18833/21 зобов'язано Центр нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у справі № 440/18833/21 Центром 18.02.2022 року проведено розрахунок коштів у розмірі 10 246 грн., які підлягають виплаті ОСОБА_1 та направлено до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів на рівні області, для подальшого направлення заявки на виділення коштів з державного бюджету на виконання рішення суду до Міністерства соціальної політики України.
Виконання вищевказаного рішення суду здійснюється згідно порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 р. № 902 та за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою „Забезпечення виконання рішень суду” за КПКВК 2501290. Згідно до п. 7 зазначеного порядку черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника. Центром згідно черговості виконано рішення судів, які надійшли по 30.07.2021 року.
Виплата коштів у розмірі 10 46 грн. ОСОБА_1 буде здійснена в порядку черговості та по мірі надходження бюджетного фінансування. Щодо вимог позивача про стягнення з державного бюджету України моральної шкоди у розмірі 51301 грн., слід зазначити, що справа № 440/18833/21 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік позивачу, згідно п. 2 ст. 263 КАС України розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та віднесена до справ незначної складності, щодо якої сформовано сталу судову практику, даний спір відповідав ознакам зразкової справи, а тому і не потребував безпосередньої участі ОСОБА_1 у судових засіданнях та наданні усних пояснень. Також, судом під час розгляду справи повинно бути враховано, що позовна заява про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік є шаблонною, а тому підготовка до її складання, вивчення судової практики та збирання доказів не займає багато часу та не потребує багато зусиль.
Враховуючи викладене, просили відмовити у задоволенні позову.
19.12.2023 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні позову.
14.03.2024 року від позивача надійшла заява про розгляд позову без його участі, позов просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у адміністративній справі № 440/18833/21 зобов'язано Центр нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у справі № 440/18833/21 Центром 18.02.2022 року проведено розрахунок коштів у розмірі 10246 грн., які підлягають виплаті ОСОБА_1 та направлено до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів на рівні області, для подальшого направлення заявки на виділення коштів з державного бюджету на виконання рішення суду до Міністерства соціальної політики України.
Рішення суду у адміністративній справі від 14.02.2022 року у справі № 440/18833/21 набрало законної сили, але не було виконане відповідачем у добровільному порядку. 23.11.2022 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) Нікогосяном Г.М. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №440/18833/21 по примусовому стягненню з відповідача недоплаченої грошової допомоги до 5 травня 2021 року. Пунктом №2 постанови від 23.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження було зазначено обов'язок виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відповідно до п. 2 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17.10.2016 року № 460 на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 р. № 147 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.06.2006 року № 683/12557) Центр у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації програм соціального захисту населення.
Одним із головних завдань Центру є підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат, здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, виплата якої передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не належить до повноважень Центру.
Виплата щорічної разової грошової допомоги Центром проведена на підставі нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України та Кабінету Міністрів України, які згідно ст.117 Конституції України є обов'язковими до виконання.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у адміністративній справі № 440/18833/21 зобов'язано Центр нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року у справі № 440/18833/21 Центром 18.02.2022 року проведено розрахунок коштів у розмірі 10246 грн., які підлягають виплаті ОСОБА_1 та направлено до Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів на рівні області, для подальшого направлення заявки на виділення коштів з державного бюджету на виконання рішення суду до Міністерства соціальної політики України.
Виконання вищевказаного рішення суду здійснюється згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 р. № 902 та за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду» за КПКВК 2501290.
Згідно до п. 7 зазначеного Порядку черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника. Центром згідно черговості виконано рішення судів, які надійшли по 30.07.2021 року.
Виплата коштів у розмірі 10246 грн. ОСОБА_1 буде здійснена в порядку черговості та по мірі надходження бюджетного фінансування.
Приписами частин 1, 2 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи;
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі 703/3912/16-ц).
Як зазначено у пунктах 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст. 12, 81 ЦПК України.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК).
З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 року справа №580/1881/19, від 19.12.2018 у справі № 640/14909/16-ц, від 04.03.2019 у справі № 295/443/17 та від 08.05.2019 у справі № 233/3464/17.
Однак, будь-яких допустимих та достатніх доказів того, що рішення, дії чи бездіяльність відповідача будь-яким чином вплинули на стан здоров'я позивача, спричинили погіршення його стану, зумовили фізичні, душевні, психічні страждання останнього, позивачем не надано. Самого лише посилання на їх протиправність недостатньо для прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як зазначено у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 при визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому, грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи спір в частині визначення розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом. Наразі немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Тому будь-яка компенсація моральної шкоди може мати суто умовний вираз.
Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації, адрес: 360023 м. Полтава, вул.Ціолковського, 47, код ЄДРПОУ 02770127.
Суддя В.М.Бугрій