79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.06.2024 Справа № 914/3225/23
За заявою: Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни, с. Тисолово Тячівського району Закарпатської області,
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 914/3225/23
за первісним позовом: Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни, с. Тисолово Тячівського району Закарпатської області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кримовського Марка Станіславовича, м. Львів,
про стягнення 65 000 грн.
та за зустрічною позовною заявою: Фізичної особи- підприємця Кримовського Марка Станіславовича, м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом: Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни, с. Тисолово Тячівського району Закарпатської області
про стягнення 50 000 грн.
Суддя Манюк П.Т.
за участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники учасників справи: не з'явилися
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/3225/23 за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни до Фізичної особи - підприємця Кримовського Марка Станіславовича про стягнення 65 000 грн та за зустрічною позовною заявою Фізичної особи - підприємця Кримовського Марка Станіславовича до Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни стягнення 50 000 грн.
20.05.2024 Господарським судом Львівської області у справі № 914/3225/23 прийнято рішення, яким первісний позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кримовського Марка Станіславовича на користь Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни 47 279, 76 грн основного боргу та 1 952, 29 грн судового збору, у задоволенні решти позовних вимог первісного позову відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Встановлено позивачу за первісним позовом 5-денний термін з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на правничу допомогу.
24.05.2024 через систему Електронний суд надійшла заява позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500, 00 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2024 вказану заяву прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 10.06.2024.
У судове засідання, 10.06.2024, позивач чи його представник не з'явилися, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив розглянути заяву без його участі.
У судове засідання 10.06.2024 представник відповідача не з'явився, на електронну адресу суду скерував заперечення щодо ухвалення додаткового рішення у справі. У запереченнях зазначив, що оскільки позивачем не було зазначено у позовній заяві (першій заяві по суті справи) розмір витрат на професійну правничу допомогу, то суд повинен відмовити у задоволення такої заяви про стягнення 6 500, 00 грн на користь позивача, адже у нього відсутнє право звертатись до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення. Також відповідач вказує, що розмір заявленої суми на правову допомогу є неспівмірним та не відповідає засадам розумності та справедливості.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарським судом гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
24.05.2024 через систему Електронний суд надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500, 00 грн.
Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і ч. 2 ст. 126 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до ч. 3 ст. 26 зазначеного Закону, повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години роботи того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Таким чином, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію договору від 20.04.2023 про надання правничої допомоги; акт виконаних робіт (послуг) з описом від 22.05.2024 та копію платіжної інструкції від 22.05.2024 № 1698 про сплату позивачем гонорару за правничу допомогу у справі № 914/3225/23 згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у розмірі 6 500, 00 грн.
Зокрема, 22.05.2024 між позивачем та адвокатом Маричем І.Ю. було підписано акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 20.04.2023, відповідно до якого адвокат виконав, а клієнт прийняв таку роботу за договором:
- вивчення та правовий аналіз матеріалів щодо виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між ФОП Томишинець В.В. та ФОП Кримовським М.С., підготовка та направлення претензії, відповіді (контрпретензіїї) на зустрічну претензію - 5 год.;
- підготовка, складання позову про стягнення з фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича коштів за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, оформлення матеріалів позову, консультування щодо порядку розгляду справи судом, участі у засіданнях - 8 год,
- консультація щодо характеру господарських правовідносин та підготовка процесуальних заяв та заяви по суті у судовій справі № 914/3225/23: відповіді на відзив відповідача, відзиві на зустрічний позов відповідача - 5 год.
Загальна вартість гонорару складає 6 500, 00 грн.
Вказаний акт підписаний сторонами без жодних заперечень та зауважень.
Судом встановлено, що умовами договору про надання правничої допомоги від 20 квітня 2023 року, укладеного між адвокатом Марич І.Ю. та ФОП Томишинець В.В. не передбачено обов'язку щодо складення сторонами акту виконаних робіт. Поряд з тим, у вказаному договорі (п. 3.1.) сторони визначили фіксовану вартість послуг у розмірі 10 % від суми ціни позову та така не змінилася після надання адвокатом послуг.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним. За даних обставин, у разі прийняття сторонами фіксованої суми гонорару, надавати детальний опис робіт немає необхідності.
Щодо аргументів відповідача про те, що позивачем не було заявлено разом із першою заявою по суті спору про відшкодування його витрат на професійну правничу допомогу, то суд їх відхиляє з наступних мотивів.
У постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18, зазначено що аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині 2 статті 134 ЦПК України містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.
Також, щодо аргументу відповідача щодо неспівмірності суми заявлених витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Аналіз долучених позивачем доказів свідчить про співмірність сплачених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу із складністю справи, часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову.
Також, суд звертає увагу відповідача, що у зустрічній позовній заяві ним було визначено, що позивач за зустрічним позовом очікує понести у справі витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, що на 1 500, 00 гривень більше, аніж заявлено позивачем за первісним позовом, відтак суд відкидає доводи відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу заявлену позивачем.
Враховуючи, що позов у даній справі задоволено частково, виходячи із приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, яка передбачає що у випадку часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 4 727, 98 грн.
Оскільки в рішенні не було вирішено питання щодо розподілу вказаних витрат на правничу (правову) допомогу, суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення у справі № 914/3225/23.
Керуючись 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кримовського Марка Станіславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Томишинець Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) суму в розмірі 4 727, 98 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складений 18 червня 2024 року.
Суддя Манюк П.Т.