Справа № 369/9271/23
Провадження № 2-о/369/53/24
Іменем України
17.05.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А. Я.,
при секретарі Лоу А., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Відділ обслуговування громадян №12 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
19.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою мотивуючи тим, що вона звернулася до ГУ ПФУ в Київській області Відділ обслуговування громадян № 12, з заявою про призначення пенсії по віку, однак їй було відмовлено, оскільки дані про періоди роботи вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , за період роботи з 05.09.1977 року по 16.05.2000 року не зараховуються до загального трудового стажу, у зв'язку з тим, що в трудовій книжці зазначено ім'я ОСОБА_2 (рос.мова), що не відповідає паспортним даним заявника, згідно з якими остання є ОСОБА_2 (рос.мова), ОСОБА_2 (укр. мова). Вказані розбіжності є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом міністерства праці України № 58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993. У зв'язку з чим, для зарахування даного стажу заявнику рекомендовано надати уточнюючі довідки про періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці.
При цьому, вказану неточність заявник вважає нічим іншим, як опискою допущеною у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , однак на той момент вона не допускала того факту що вказана описка буде підставою для відмови їй у оформленні пенсії за віком.
Той факт, що справжнє її ім'я « ОСОБА_2 (рос.мова)», а не як помилково зазначено у трудовій книжці серії НОМЕР_1 « ОСОБА_2 (рос мова)», є результатом невірного перекладу та заповнення даних трудової книжки, оскільки переважна більшість документів на той час оформлювалася російською мовою. Та саме при перекладі з російської мови на українську мову і виникав неодноразово помилковий запис в документах. Тому з огляду на вище викладене, вона вимушена звернутися до суду для встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 05.09.1977 року.
Встановлення даного факту необхідне заявнику для зарахування наявного у неї трудового стажу та оформлення пенсії за віком.
На підставі викладеного заявник просила суд встановити факт належності їй - ОСОБА_1 (рос. мова ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 05.09.1977 року на ім'я - (рос. мова ОСОБА_1 , дата рождения 26.11.1959).
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А. Я. від 20.06.2023 року, у справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження.
При цьому, заявник у судове засідання не з'явилася подала до суду заяву, згідно з якою заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, а судовий розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Заінтересована особа не забезпечила явку свого представника до суду, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі, будь-яких заперечень на заяву до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою с. Гурівщина Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, з 09.09.1983 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , дані відомості підтверджуються паспортними даними заявника серії НОМЕР_2 виданого ЦСВМ Києво-Святошинського РВ України в Київській області, копія якого наявна в матеріалах справи.
Крім того, згідно з копією паспортних даних заявника ОСОБА_1 , які містять переклад її даних на російську мову вбачається, що паспорт серії НОМЕР_2 виданий на ім'я - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з наявною у матеріалах справи копією картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Бузівькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 07.11.1981 року, заповненого російською мовою вбачається, що « ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 и ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заключили брак».
Крім того, у матеріалах справи також міститься копія свідоцтва № НОМЕР_5 виданого Учбово-курсовим комбінатом Управління громадського харчування Київського міськвиконкому Міністерства торгівлі УРСР № 02927, згідно з яким, (на укр. мові) свідоцтво видано ОСОБА_5 , про те, що вона навчалася на курсах підготовки пекарів, де вказано відомості про заявника (на рос. мові) « ОСОБА_5 ».
З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1977 року, виданої на ім'я (рос. мова) « ОСОБА_1 , дата рождения - 26.11.1959 года; образование - среднее; професия, специальность - кондитер», вбачається, що остання з 05.09.1977 року була прийнята та працювала на посаді учениці кондитера в шкільній столові № 1104. З 13.03.1978 року переведена на посаду пекаря шкільної столової № 1104, 01.12.1979 отримала 2 розряд кондитера. У зв'язку з чим, 01.03.1987 року була переведена на посаду кондитера 2 розряду шкільної столової № 1104 та 14.09.1987 року була звільнена з посади за власним бажанням (по догляду за дитиною до 8 років). 24.10.1990 року була прийнята на посаду робочого цеху підсобних промислів Радгоспу «Бузівський», звідки 08.09.1994 року була звільнена за власним бажанням. 18.05.1995 року була прийнята робочою зернового складу Радгоспу «Бузівський», звідки 16.05.2000 року була звільнена за власним бажанням.
При цьому, згідно з наявними у матеріалах справи копією супровідного листа про надіслання ОСОБА_1 рішення прийнятого за результатами розгляду її заяви про призначення пенсії від 23.12.2022 року та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області № /С 104650003370 від 28.12.2022 року, вбачається, що 23.12.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення їй пенсії за віком, однак їй було відмовлено у призначенні такої пенсії, оскільки до загального трудового стажу їй не зараховано періоди роботи, згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , оскільки в зазначеному документі ім'я не відповідає паспортним даним заявника, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом міністерства праці України № 58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 110 від 17.08.1993. У зв'язку з чим, для зарахування даного стажу заявнику рекомендовано надати уточнюючі довідки про періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У листі ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Як вбачається з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічні положення містяться у Постанові Верховного Суду у справі № 644/6274/16-ц від 22.08.2018 року, Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі № 320/948/18, Постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року № 591/5199/20.
Таким чином, під час порівняння наданих до суду та досліджених вище доказів, а саме безпосередньо паспорту громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 виданого ЦСВМ Києво-Святошинського РВ України в Київській області, та копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1977 року, виданої на ім'я (рос. мова) « ОСОБА_1 », вбачається відповідність прізвища, по батькові та дати народження заявника. Крім того, у досліджених судом документах міститься схожий підпис особи - ОСОБА_1 .
Отже, з наведеного вище вбачається, що при видачі трудової книжки серії НОМЕР_1 , заявник мала ім'я «на укр. мові ОСОБА_2 (на рос. мові « ОСОБА_2 »)», а не «на рос. мові ОСОБА_2 », та при оформленні документу була допущена помилка, яка полягала в невірному написанні (перекладі) імені заявниці з української мови на російську мову і навпаки.
Будь яких сумнівів щодо належності заявнику трудової книжки серії НОМЕР_1 судом не встановлено.
Тому враховуючи роз'яснення, надані в п.12 ППВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
У даному випадку заявником доведено викладені в заяві обставини, та доведено, що встановлення вказаного факту має для неї юридичне значення, а організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення, оскільки ліквідована.
Положеннями ст.80,81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Відділ обслуговування громадян №12, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, сплачений при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Відділ обслуговування громадян №12, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий ЦСВМ Києво-Святошинського РВ України в Київській області 21.06.2002) трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1977 року, з періодами роботи з 05.09.1977 року по 16.05.2000 року.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий ЦСВМ Києво-Святошинського РВ України в Київській області 21.06.2002, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області в особі Відділу обслуговування громадян № 12, код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500.
Суддя Андрій ВОЛЧКО