Справа № 161/8129/24
Провадження № 3/161/3119/24
13 червня 2024 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пахолюк А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 11.04.2024 року о 16 год. 48 хв. гр. ОСОБА_1 було скинуто на банківську карту 500 грн. (за сертифікат на дроблення тату) з метою отримання прибутку без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності в місці здійснення діяльності за адресою: м. Луцьк, провулок Комунальний, 4-А, здійснивши вищезазначену реалізацію, своїми діями гр. ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 58 Господарського кодексу України та ст. 50 Цивільного кодексу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась за викликом суду, хоча належним чином була повідомлена про час, місце і дату судового розгляду. Клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило, а тому на підставі ст. 268 КУпАП розгляд справи проводиться за відсутності останньої.
На адресу суду від захисника ОСОБА_1 - Давидова О.В. надійшло письмове заперечення у справі, згідно якого, останній вважає, що в діях його довірительки відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 здійснювала будь-яку господарську діяльність. Сам факт отримання коштів пояснюється, що це був завдаток і тому коли обумовлені послуги будуть виконані доказово не підтверджується зібраними по справі матеріалами. Із фото таблиць вбачається, що в салоні-тату будь-яка господарська діяльність не проводиться, тривають підготовчі роботи. Вказує, що на даний час ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, а саме з 26.04.2024 року є зареєстрованою як фізична особа-підприємець. Просить закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, до початку судового засідання, захисник подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності ОСОБА_1 та її захисника, по наявним матеріалам справи.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, за змістом вищезазначеної норми закону, об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення (далі - протокол), 11.04.2024 року о 16 год. 48 хв. гр. ОСОБА_1 було скинуто на банківську карту 500 грн. (за сертифікат на дроблення тату) з метою отримання прибутку без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності в місці здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , здійснивши вищезазначену реалізацію, своїми діями гр. ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 58 Господарського кодексу України та ст. 50 Цивільного кодексу.
Однак, твердження зазначені у протоколі не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», передбачено що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
З аналізу вищезазначених норм законодавства, слід зробити висновок, що обов'язковою умовою здійснення господарської діяльності є її систематичність, отримання прибутку від такої діяльності.
Відтак, разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів здійснення систематичної господарської діяльності ОСОБА_1 та отримання останньою прибутку.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.04.2024 року вбачається, що остання жодних послуг не надавала, оскільки на той час здійснювався процес оформлення документів на фізичну особу-підприємця. Зазначила, що веде попередній запис клієнтів, а послуги планувала надавати після реєстрації її як суб'єкта господарської діяльності (а.с.9).
Із матеріалів справи слідує, що з 26.04.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.40-42).
Також, із долучених до матеріалів справи фото таблиць не можливо встановити, що в салоні-тату проводиться будь-яка господарська діяльність.
Відтак, посадові особи ГУ ДПС у Волинській області належними та допустимими доказами не довели здійснення ОСОБА_1 систематичної діяльності з надання послуг.
За таких обставин, в судовому засіданні належним чином не знайшов свого підтвердження факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарської діяльності.
Отже, аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, та про доведеність її винуватості у вчиненні цього правопорушення.
Жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 33-34, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.