Справа № 159/1025/24
Провадження № 1-кс/159/1239/24
14 червня 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12024035550000059 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.02.2024 у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024035550000059 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В клопотанні заявник просить суд скасувати арешт транспортного засобу марки «Mercedes-benz B200EDI», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та на документ про його реєстрацію польського зразка «РС/ НОМЕР_2 ». Вважає, що на даний час з вилученим автомобілем проведено усі можливі слідчі дії ( в тому числі огляди, експертизи та інше). Автомобіль в державному чи міжнародному розшуку не значиться, а тому в арешті майна відпала потреба.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено,що ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.02.2024 у кримінальному провадженні №12024035550000059 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України накладено арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Mercedes-benz B200EDI», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та на документ про його реєстрацію польського зразка «РС/ НОМЕР_2 », що перебувають у користуванні ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 2.ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Нормами абзацу 2 ч. 1ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В даному випадку арешт майна накладався в зв'язку з тим, що майно, відносно якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження є предметом злочину в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження, дане майно відповідає критеріям визначеними ст. 98 КПК України.Крім того, вказане майно, є речовим доказом в рамках вищезазначеного кримінального провадження.
Станом на час розгляду клопотання про скасування арешту майна досудове розслідування указаного кримінального правопорушення не завершене.
Накладення арешту на вказане майно було обумовлено необхідністю збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення можливості проведення відповідних слідчих дій та запобіганню ризику знищення даного майна, з урахуванням того, що незастосування заборони на відчуження майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Фактична незгода володільця майна, на яке накладено арешт, з таким заходом забезпечення кримінального провадження, не може бути підставою для скасування арешту.
На думку слідчого судді, заявником не було доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, заявник не довів того, що в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а скасування арешту може перешкодити належному здобуттю та фіксації доказів у кримінальному провадженні, та встановленню всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення.
За таких обставин клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131,132,170-173,175 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №12024035550000059 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1