154/742/24
2/154/471/24
17 червня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 в лютому 2024 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач по справі є батьком повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 З 01 вересня 2021 року син є студентом денної форми навчання Володимир-Волинського фахового коледжу зі строком навчання до 30.06.2025 року, і працювати у звьязку з цим не може.
Вказує, що син повністю перебуває на її утриманні, власних доходів не має, оскільки навчається на денній формі. В той же час, вона має постійні витрати на навчання, харчування, придбання одягу та взуття. Позивачка самостійно не має можливості забезпечити йому належний рівень проживання, навчання, оскільки її заробітна плата становить в середньому 10 000,00 грн на місяць, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом інтересів дитини. Відповідач по справі є працездатним, має постійний дохід, а тому може сплачувати аліменти на утримання сина під час усього періоду навчання.
Враховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача на утримання сина як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 29.02.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.03.2024 на підставі вказаної позовної заяви, після усунення її недоліків, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак до початку розгляду справи по суті представник позивачки адвокат Машевська Л.А. подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. Також просила розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача.
Відповідача та його представник в судове засідання також не з'явилися. Представник відповідача адвокат Савюк К.О. подала до суду заяву про визнання позовних вимог у зменшеному розмірі, в якій просила розглянути справу за її відсутності та відсутності відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї №427 від 06.02.2024 та витягу з Реєстру територіальної громади від 04.05.2023, повнолітній ОСОБА_3 проживає та зареєстрований разом з позивачем по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки виданої Володимир-Волинським фаховим коледжем №32/24 від 02.02.2024 ОСОБА_4 навчається у вказаному коледжі на спеціальності «Агроінженерія» з 01.09.2021 по 30.06.2025 на денній формі навчання.
ОСОБА_4 отримує соціальну стипендію в розмірі 890,00 грн в місяць, що підтверджується листом Володимир-Волинського фахового коледжу від 05.04.2024 №68.
З наданої суду довідки про доходи від 05.02.2024 встановлено, що позивач працює економістом в ТОВ «Луцька аграрна компанія» та розмір її заробітної плати складає в середньому 10 000,00 грн на місяць.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває у повторному шлюбі з ОСОБА_5 , який зареєстрований 05.05.2009, та від якого має малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Крім того, судом встановлено, що відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та розмір його доходу на місяць складає в середньому 22 000,00грн.
Згідно з ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
- досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім сином відповідача ОСОБА_2 , якому на час звернення до суду виповнилося 18 років і, який продовжує навчання.
Необхідність отримання належної освіти позбавляє ОСОБА_3 можливості повноцінно працювати та заробляти кошти на власне утримання та оплату освітніх послуг, у зв'язку з чим останній потребує матеріальної допомоги батьків.
Проте, відповідач не бере участі в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, хоча спроможний надавати таку допомогу.
За змістом ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
За змістом ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням положень ст. 182 СК України, виходячи із засад розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, і з відповідача слід стягувати аліменти на період навчання повнолітнього сина в розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не довше, ніж до досягнення сином 23-річного віку.
Визначаючи розмір аліментів, суд також враховує, що обов'язок надавати матеріальну допомогу на сина, який продовжує навчатись, є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3504,00грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає також необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,137,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.199-201 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 26.02.2024 року, і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення сином 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у ромзірі 3504,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Головуючий: А.М. Лутай