номер провадження справи 22/108/24
18.06.2024 Справа № 908/1115/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/1115/24
за позовом: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Авраменко Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 97 305,96 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
15.04.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява (вих. № 552 від 15.04.2024) Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” до Фізичної особи-підприємця Авраменко Тетяни Леонідівни про стягнення: на рахунок місцевого бюджету заборгованість зі сплати 70% від розміру орендної плати за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 у розмірі 8603,55 грн., 3% річних у розмірі 627,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 1797,92 грн., штраф у розмірі 345,84 грн.; на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 у розмірі 80738,16 грн., 3% річних у розмірі 1094,38 грн., інфляційні втрати в розмірі 1487,93 грн., штраф у розмірі 2610,87 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди від 27.01.2022 № 585/13 нерухомого майна по вул. Малій, 3.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відзив на позов не надходив. Останнім днем строку для подання відзиву було 03.05.2024.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1115/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1115/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвала про відкриття провадження в цій справі отримана особисто відповідачем 03.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Телефонограма відповідачу передана не була в зв'язку з відсутністю телефонного зв'язку з абонентом (відповідачем).
Згідно п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду від 21.10.2010 у справі "Білий проти України").
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд визнав можливим вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 18.06.2024.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
27.01.2022 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець за договором), Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Авраменко Тетяною Леонідівною (орендар, відповідач) укладено договір № 585/13 оренди нерухомого майна по вул. Малій, 3, за умовами якого (п. 1.1 договору) орендодавець і балансоутримувач шляхом проведення аукціону, на підставі протоколу електронного аукціону від 19.01.2022, передають, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - нежитлові приміщення LVII, LVIII цокольного поверху (літ. А-9) загальною площею 116,50 кв.м за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3 (далі - майно), яке перебуває на балансі Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7”.
За умовами п. 1.2, орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами договору та акту приймання-передачі.
Орендна плата, згідно п. 3.1, становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону, і становить 5386,87 грн. х Іінф. (01/2022) без ПДВ.
Відповідно п. 3.3 договору, орендна плата розраховується та спрямовується орендарем самостійно щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: 70% від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) за кожний місяць до місцевого бюджету; 30% розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.
Відповідно п. 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 01.07.2022), орендна плата розраховується та спрямовується орендарем: 100% від розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць балансоутримувачу. Розрахунок орендної плати, у тому числі нарахування ПДВ на суму орендної плати, здійснюється орендарем самостійно та сплачується щомісячно не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним.
Орендар, згідно п. 6.2 договору, зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем або балансоутримувачем у судовому порядку (п. 3.5).
Згідно п. 3.6, у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов'язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні втрати. Обов'язок щодо нарахування вказаних платежів покладається на орендаря. В разі нездійснення орендарем сплати платежів, нарахування виконує балансоутримувач у встановленому нормативно-правовими актами порядку.
Договір укладено строком на 5 років та діє з 27.01.2022 по 26.01.2027 включно (п. 10.1).
Нерухоме майно було передано орендарю (відповідачу) згідно з підписаним сторонами договору актом прийому-передачі від 27.01.2022 (додаток № 2 до договору).
Відповідачем був наданий позивачу гарантійний лист від 01.09.2023, згідно якого відповідач просив реструктуризувати борг у розмірі 78908,50 грн. (70%) та у розмірі 18983,55 грн. (30%) за договором № 585/13, виклавши графік погашення (2023-2024 р.р.). Згідно графіку: 30% - по 1581,96 грн., починаючи з вересня 2023 по серпень 2024; 70% - по 6575,71 грн., починаючи з вересня 2023 по серпень 2024.
Однак, відповідач наданий ним графік не виконував належним чином, у зв'язку з наявною заборгованістю з орендної плати позивач звернувся до суду з позовом.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Відповідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою договір оренди № 585/13 від 27.01.2022 , укладений між сторонами, є договором найму.
Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно розрахунку заборгованості та матеріалів справи, заборгованість зі сплати 70% від розміру орендної плати за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 на користь місцевого бюджету становить 8603,55 грн.; заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 на користь позивача становить 80738,16 грн.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався, проти позову не заперечив, позовні вимоги не спростував, контррозрахунку заборгованості з орендної плати не надав. Сторонами не надано суду доказів погашення заборгованості.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованості зі сплати 70% від розміру орендної плати за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 у розмірі 8603,55 грн.; заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 на користь позивача у розмірі 80738,16 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував до стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету: інфляційні втрати в розмірі 1797 грн. 92 коп. за період з червня 2022 по березень 2024, та 3% річних у розмірі 627 грн. 31 коп. за період з 21.05.2022 по 12.04.2024; на користь КП «ВРЕЖО № 7» нарахував до стягнення з відповідача: інфляційні втрати у розмірі 1487 грн. 93 коп. за період з червня 2023 по березень 2024 включно та 3% річних у розмірі 1094 грн. 38 коп. за період з 01.06.2023 по 12.04.2024.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Розрахунки інфляційних та 3% річних, зроблені позивачем, судом перевірені та визнаються правильними. При цьому, загальна сума 3% річних, виходячи з арифметичного підрахунку всіх сум 3% річних за наведені періоди, становить 1094,41 грн. Однак, до стягнення заявлено суму 1094,38 грн., що є правом позивача. Позовні вимоги в цій частині судом задовольняються в зв'язку з їх обґрунтованістю.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
У пункті 3.6 договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов'язаний сплатити пеню і штраф у розмірі 3% річних від простроченої суми орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення та інфляційні втрати.
При цьому, у позовній заяві позивачем зазначено, що він нараховує штраф 3% від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення, що є неправильним, оскільки не відповідає умовам договору, яким визначено нарахування 3% річних від простроченої суми орендного платежу.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 345,84 грн. на користь місцевого бюджету та 2610,87 грн. на користь позивача, у зв'язку з необґрунтованістю на недоведеністю позову в цій частині.
З огляду на викладене, позов у цілому задовольняється частково.
6. Судові витрати
Згідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2348,79 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Авраменко Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рахунок місцевого бюджету: розрахунковий рахунок: (ІВАN) № UA58999980334159850000008479, отримувач: ГУК у Запорізькій області/ ТГ м. Запоріжжя/22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача: Казначейство України (Ел. Адм. Подат.) заборгованість зі сплати 70 відсотків від розміру орендної плати за період з 01.04.2022 по 31.03.2024 у розмірі 8603 (вісім тисяч шістсот три) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн. 31 коп., інфляційні втрати в розмірі 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 92 коп. Стягувач: Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 05478717).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Авраменко Тетяни Леонідівни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (пр. Металургів, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 05478717, розрахунковий рахунок (ІВАN) № НОМЕР_2 в Філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957) заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.04.2023 по 31.03.2024 у розмірі 80738 (вісімдесят тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 16 коп., 3% річних у розмірі 1094, (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 38 коп., інфляційні втрати в розмірі 1487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 93 коп., 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити .
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 18 червня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко