номер провадження справи 22/110/24
18.06.2024 Справа № 908/1106/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/1106/24
за позовом: Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)
до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 165 881,18 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
15.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 30.03.2024) Акціонерного товариства “Акцент-Банк” до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № N20.11.0000000250 від 08.10.2021 у розмірі 165881,18 грн. станом на 30.03.2024, яка складається з: 107405,10 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27526,08 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 23700,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 6250,00 грн. штрафу (змінна складова).
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором № N20.11.0000000250 від 08.10.2021, що укладений між АТ “Акцент-Банк” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Письмовий відзив на позов відповідач не надав. Останнім днем строку для надання відзиву було 16.05.2024.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1106/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1106/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, наданої на запит суду, адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Ухвала про відкриття провадження у цій справі, у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в системі «Електронний суд», була надіслана відповідачу на вказану адресу, та отримана відповідачем особисто 01.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Про розгляд справи відповідач також був повідомлений телефонограмою від 29.04.2024.
Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи. Суд враховує, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд цієї справи, однак, своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 18.06.2024.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Як встановлено судом, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до реєстру 21.12.2021 внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі власного рішення.
Відтак, з 21.12.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 позбавлений статусу підприємця.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно зі ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
До підприємницької діяльності фізичних осіб, згідно зі ст. 51 ЦК України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина дев'ята статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відтак, у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13.
Кредитний договір № N20.11.0000000250 від 08.10.2021, який покладений у підставу позову, був укладений ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем, відтак, даний спір підсудний Господарському суду Запорізької області.
Судом встановлено, що 08.10.2021 між Акціонерним товариством “Акцент-Банк” (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач у справі) укладений кредитний договір № N20.11.0000000250.
Відповідно до п. А1 договору, вид кредиту - строковий кредит.
Згідно з п. А.2 договору, ліміт цього договору: 125000,00 грн. на фінансування поточної діяльності.
Пунктом А.3 договору передбачено, що термін повернення кредиту 06 жовтня 2023 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Згідно п.п. А6, А8, А10 договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90% річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
За умовами п.п. 4.1, 4.5, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А6 цього договору. Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього договору.
Пунктом 5.8 кредитного договору сторони узгодили, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно абзацу 3 пункту А3, згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого з зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
До договору сторонами підписано Додаток 1 «Графік погашення», яким визначено термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату; сума процентів, що підлягає поверненню у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти, комісія разом.
Згідно з підписаним Графіком, відповідач мав щомісячно сплачувати загальну суму 7359,91 грн., а в останній місяць - 7359,84 грн.
Позивач прийняті на себе за умовами кредитного договору зобов'язання виконав повністю, надав Позичальнику кредитні кошти згідно умов договору в розмірі 125000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 08.10.2021 № TR.19584129.30699.64999.
У зв'язку з порушенням позичальником (відповідачем) умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з цим позовом.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.
Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту, а саме: надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 125000,00 грн.
Як встановлено судом, відповідачем порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені договором та підписаним сторонами графіком, у зв'язку з чим станом на 30.03.2024 заборгованість останнього перед АТ “Акцент-Банк за кредитним договором становить: 107405,10 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27526,08 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, нарахованими до 02.07.2024, 23700,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, нарахованою до 02.07.2024.
Вказані вище нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку відповідача з 08.10.2021 по 30.03.2024, востаннє відповідачем було здійснено погашення заборгованості в сумі 4452,79 грн. 08.02.2022. При цьому, протягом строку дії кредитного договору, відповідачем погашення тілу кредиту та сплата процентів і винагороди здійснювалися несвоєчасно.
Відповідач своїм правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не надав.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачем умов договору та погашення заборгованості за кредитом та процентів.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 107405,10 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27526,08 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 23700,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 6250,00 грн. штрафу (змінна складова).
Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” № 211 від 11.03.2020, на усій території України введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи. Карантин відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651.
04.07.2020 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19” № 691-20 від 16.06.2020, яким розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 15.
Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 691-20 від 16.06.2020), у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту: “У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)”.
Враховуючи імперативні вимоги чинного законодавства, суд відмовляє в задоволенні заявлених АТ “Акцент-Банк” позовних вимог про стягнення 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 6250,00 грн. штрафу (змінна складова) у зв'язку з їх незаконністю.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 2895,66 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № N20.11.0000000250 від 08.10.2021, яка станом на 30.03.2024 складає: 107405 (сто сім тисяч чотириста п'ять) грн. 10 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 27526 (двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 08 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами, 23700 (двадцять три тисячі сімсот) грн. 00 коп. - загальний залишок заборгованості за винагородою, та 2895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 66 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 18 червня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко