вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1615/22
за завою Фермерського господарства "Дніпро" про відвід судді Бажанової Ю.А. від розгляду скарги Фермерського господарства "Дніпро" від 07.01.2024 року на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О.
у справі № 904/1615/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро", м. Дніпро
до відповідача-1: Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
до відповідача-3: ОСОБА_2 , с. Бабайківка Царичанського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Агросервіс", м. Дніпро
про стягнення 41 447 298,93 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
18.06.2024 через систему "Електронний суд" Фермерським господарством "Дніпро" подано заяву про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Бажанової Ю.А. у справі № 904/1615/22 від розгляду скарги Фермерського господарства "Дніпро" від 07.01.2024 року на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на такі обставини.
Зазначає, що ухвалою господарського суду від 15.01.2024 скаргу Фермерського господарства "Дніпро" було повернуто без розгляду. Центральним апеляційним господарським судом скасована ухвала про повернення скарг Фермерського господарства "Дніпро" на дії приватного виконавця без розгляду.
Порушення процесуального закону суддею Господарського суду Дніпропетровської області Бажановою у справі № 904/1615/22, що призвело до порушення, передбачених ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 та 129 Конституції України, конституційних прав на судовий захист, боржника - Фермерського господарства "Дніпро". Вказані обставини свідчать про те, що суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бажанова Ю.А. побічно (чи прямо) заінтересована у результаті розгляду скарги Фермерського господарства "Дніпро" від 07.01.2024, на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 21.12.2023 ВП НОМЕР_1 у справі № 904/1615/22.
Звертає увагу Господарського суду Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) у справі № 904/1615/22 від 11.06.2024 року, якою вирішено: "Прийняти скаргу Фермерського господарства "Дніпро" на дії бездіяльність державного виконавця до розгляду у судовому засіданні на 20.06.24 о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №1-404 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1" Як вбачається з резолютивної частини вказаної вище ухвали, суддя Бажанова Ю.А., по-перше, допускає неприпустиму помилку у написанні прізвища приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О., по-друге, вона припускається свідомої помилки у написанні теми самої скарги ФГ "Дніпро", оскільки пише про те, що скарга ФГ "Дніпро", подана на дії (бездіяльність) державного виконавця, хоча скарга від 07.01.2024 р. ФГ "Дніпро" (і ці обставини чітко встановив ЦАГС у своїй постанові від 29.05.2024 року у справі № 904/1615/24) вимагає скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича від 21.12.2023 ВП НОМЕР_1.
На переконання заявника вказані обставини є підставою для відводу судді Бажанової Ю.А.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Виходячи із доводів Фермерського господарства "Дніпро", в обґрунтування заявленого відводу судді Бажановій Ю.А. заявник зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями суду, зокрема, щодо повернення скарги без розгляду ухвалою від 15.01.2024, яка скасована апеляційною інстанцією, описку в прізвищі приватного виконавця.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з цим, частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінюючи доводи Фермерського господарства "Дніпро", суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов'язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
У своїй заяві про відвід судді Бажанової Ю.А. Фермерське господарство "Дніпро" не наведено жодної підстави відповідно до норм частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже було зазначено вище, згідно з частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об'єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.
Щодо доводів заявника про "неприпустиму помилку щодо теми самої скарги ФГ "Дніпро", суд зазначає, що скарга, яка подана Фермерським господарством "Дніпро" має назву "Скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця", про що судом зверталась увага в ухвалі від 15.01.2024 про повернення скарги без розгляду, яка скасована Центральним апеляційним господарським судом. Тобто, приймаючи скаргу до розгляду судом після скасування ухвали про повернення, судом зазначено про прийняття скарги (її назви), яка зазначена безпосередньо самим скаржником. Назва скарги "Скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця" Фермерським господарством "Дніпро" не уточнювалась.
З урахуванням викладеного господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви Фермерського господарства "Дніпро" про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Бажанової Ю.А. у справі № 904/1615/22 від розгляду скарги Фермерського господарства "Дніпро" від 07.01.2024 року на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За таких обставин, враховуючи те, що розгляд скарги у даній справі призначено на 20.06.2024 та те, що заяву Фермерським господарством "Дніпро" про відвід судді Бажанової Ю.А. подано 18.06.2024, тобто вказану заяву про відвід подано пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, тому вказана заява підлягає розгляду в порядку визначеному абзацом 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 911/2571/19 від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 від 20.02.2020 у справі № 923/719/17 від 10.03.2020 у справі № 923/719/17.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Дніпро" про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Бажанової Ю.А. у справі № 904/1615/22 від розгляду скарги Фермерського господарства "Дніпро" від 07.01.2024 року на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О.
Ухвала набирає законної сили 18.06.2024 та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.А. Бажанова