вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2024 р. Справа№ 910/15066/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Копитової О.С.
Доманської М.Л.
за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 (повне рішення складено 22.12.2023) (суддя Грєхова О.А.)
у справі № 910/15066/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»
про стягнення заборгованості в розмірі 309 912,79 грн
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.06.2024
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості в розмірі 309 912,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 06/09 від 06.09.2013, в частині здійснення розрахунків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» заборгованість у розмірі 202859 грн 98 коп, інфляційні втрати у розмірі 66481 грн 99 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4040 грн 13 коп.
Ключовим мотивом рішення є:
- враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення вартості фактично поставленого товару в розмірі 202 859,98 грн. Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 66 481,99 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23 скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ключовим аргументом скарги є:
- Відповідачем обґрунтовано наявність форс-мажорних обставин, що в силу статті 614 ЦК України є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання;
- Позивач не виконав умови договору щодо передачі відповідачу повного комплекту документів на Товар (партію Товару), вказаного в п.2.9. Договору, що крім іншого перешкоджає відповідачу здійснювати вільний обіг такого Товару (неможливість здійснення роздрібного продажу в мережі власних магазинів), - відсутні будь-які правові підстави стверджувати, що визначений договором граничний строк виконання зобов'язання з оплати Товару сплив, і відсутні будь-які правові підстави для примусового стягнення оплати в судовому порядку.
09.01.2024 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15066/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Після надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/15066/23 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дієса» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору в розмірі 4848,16 грн.
На виконання вищезазначеної ухвали суду до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» надійшло клопотання, до якого додано копію платіжної інструкції №402703 від 20.02.2024 про сплату судового збору в сумі 4848,16 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2024. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 25.03.2024.
15.04.2024 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., заявлено самовідвід від розгляду даної справи, який вмотивований тим, що під час автоматизованого розподілу даної справи не було враховано спеціалізацію суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/15066/23 задоволено. Матеріали справи № 910/15066/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/15066/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Доманська М.Л.
Колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12677/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471).
Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ч. 1-3 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначення судді, а в разі колегіального розгляду судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного суддів, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Відповідно до Персональної спеціалізації суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду та Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ розгляд спорів, пов'язаних з банкрутством, у Північному апеляційному господарському суді здійснюється третьою судовою палатою, до якої входять судді Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Доманська М.Л.
У зв'язку з чим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Доманська М.Л. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі №910/15066/23 по суті спочатку. Розгляд справи призначено на 10.06.2024.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення заборгованості в розмірі 309 912,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 06/09 від 06.09.2013, в частині здійснення розрахунків.
З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 06 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайм Еко» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір № 06/09 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники машини і прилади для механізації побутових робіт, побутові прилади для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальну арматуру і електролампи, електронагрівальні прилади, провідникові вироби і т.д. і т.п.), телерадіотовари (електропрогравальну, звукозаписувальну апаратуру, апаратуру для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носії для запису звуку, платівки, телевізійні приймачі, частини, вузли, а також деталі до них і т.д. і т.п., комп'ютерну техніку (комп'ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, очищуючі засоби), далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.
Товар поставляється партіями. Номенклатура партії товару, його кількості і ціна встановлюються за погодженням сторін на підставі заявки покупця на поставку відповідної партії товару (далі - заявка), і вказуються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, які є специфікацією в розумінні ст. 266 ГК України (п. 2.1 Договору).
У відповідності до п. 2.2 та п. 2.3 Договору покупець направляє постачальнику заявку із зазначенням номенклатури, кількості та очікуваного терміну поставки. Заявка на поставку відповідної партії товару може направлятися всіма доступними засобами зв'язку (телефоном (усна телефонограма), факсом, електронною поштою, поштовим зв'язком та ін.).
Постачальник протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявки виставляє покупцю рахунок-фактуру. Виставлення постачальником рахунку-фактури вважається підтвердженням постачальником заявки покупця. Якщо дозволяють технічні можливості постачальника, рахунок-фактура повинен містити посилання на номер та дату цього Договору. У разі, якщо протягом 3 календарних днів з моменту отримання заявки рахунок-фактура не виставлена, заявка вважається незатвердженою постачальником і не підлягає виконанню, при цьому ніяких штрафних санкцій до нього не застосовується.
Протягом 7 календарних днів з моменту затвердження заявки покупця постачальник здійснює безпосередньо поставку відповідно до документів і розпоряджень покупця.
Рахунок-фактура направляється постачальником покупцем факсом, електронною поштою, або іншими засобами зв'язку, які дозволяють покупцеві отримати письмовий документ (копію документа).
Виставлення постачальником покупцеві рахунку-фактури, прийняття покупцем відповідної партії товару (підписання сторонами відвантажувальних документів (видаткових накладних) і подальша його оплата вважається досягненням сторонами згоди в частині номенклатури (предмета і асортименту), кількості, ціни товару (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору поставка товару (партії товару) здійснюється постачальником на базисі поставки DDP (доставка з оплатою мита) - рампа складу покупця (Україна, Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, 49-Ж) Incoterms 2010, або за будь-якою іншою адресою, обумовленою сторонами при узгодженні заявки.
Згідно з п. 2.5 та п. 2.6 Договору доставка до місця постачання і приймання товару (партії товару) оплачується постачальником.
Датою поставки вважається дата підписання сторонами відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) на товар.
Пунктом 2.8 Договору узгоджено, що право власності на товар від постачальника до покупця переходить у момент підписання відвантажувальних документів (видаткових накладних, ТТН) покупцем. До моменту підписання покупцем відвантажувальних документів на товар, всі ризики пов'язані з пошкодженням або втратою товару, несе постачальник.
У відповідності до п. 2.9 Договору постачальник разом з товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи:
- оригінал рахунку-фактуру із зазначенням товару, кількості, ціни за одиницю та вартості всієї партії товару. Рахунок-фактура, що вставляється постачальником, якщо дозволяють технічні можливості постачальника, повинен містити посилання на номер і дату укладення дійсного Договору;
- товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ;
- податкову накладну (при розбіжностях у фактичні кількості прийнятого товару з кількістю товару вказаного у супровідній документації, постачальник протягом 5 календарних днів з моменту отримання від покупця інформації про таку розбіжність повинен передати покупцеві розрахунок коригувань податкової накладної (додаток № 2 до податкової накладної);
- видаткову накладну (при розбіжностях у фактичні кількості прийнятого товару з кількістю товару вказаного у супровідній документації, невід'ємною частиною видаткової накладної являється акт приймання товару, складений по формі, узгодженій сторонами у Додатку № 1 до Договору;
- копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів (по кожному найменуванню товару). При наступних поставках таких найменувань товару допускається надання додатків до товаросупровідних первинних документів, що містять відомості про реєстрацію декларації (реєстраційний номер, дата видачі, інформація про термін його дії, орган видачі), паспорт якості, санітарно-гігієнічні свідоцтва, екологічні висновки, якщо такі документи потрібні до відповідного виду товару відповідно до законодавства України;
- інформацію про продукцію (гарантійний талон від виробника на кожну одиницю товару, інструкцію з експлуатації українською мовою на кожну одиницю товару, документи, які підтверджують якість товару та інші документи, необхідні відповідно до чинного законодавства України.
У відповідності до п. 3.2 Договору загальна ціна цього Договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого постачальником покупцеві товару та складається із сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами орієнтовна вартість товару за цим Договором складає 600 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 100 000,00 грн.
Згідно з п. 3.3 Договору ціна на товар, який поставляється постачальником, є вільною відпускною на даний вид товару та узгоджується сторонами в порядку, передбаченому п.п. 2.2-2.4 цього Договору. Зміна ціни після її узгодження з покупцем в установленому в Договорі порядку без попередньої згоди покупця не допускається.
Остаточна ціна одиниці товару та вартість кожної окремої партії товару не може перевищувати відповідної ціни та вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі (п. 3.4 Договору).
За умовами п. 3.5 Договору покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 120 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар (партію товару), зазначеного в п. 2.9 цього Договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок.
Пунктом 4.3 Договору узгоджено, що приймання товару здійснюється:
- за кількістю - в момент приймання товару (партії товару) згідно кількості зазначеної в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних, ТТН). При розбіжності в кількості товару, зазначеного в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних, ТТН) з кількістю фактично прибулого товару представник покупця (одержувача товару) складає акт приймання товару, в якому вказує розбіжності (форма акта приймання товару узгоджена сторонами в Додатку № 1 до Договору). Постачальник забезпечує підписання акта приймання товару своїм представником, а за його відсутності - експедитором і/або водієм. При відмові представника постачальника та/або експедитора та/або водія від підписання акта приймання товару, такий акт підписується представником покупця (одержувача товару). Постачальник приймає від покупця акти, складені покупцем (одержувачем товару) за результатами приймання товару за кількістю;
- за якістю - в момент приймання товару (партії товару) покупець здійснює попереднє приймання за якістю шляхом візуального огляду упаковки на предмет наявності пошкоджень (вм'ятин, подряпин, потьоків та ін.) Остаточне приймання товару (партії товару) за якістю, коли перевіряється покупцем внутрішньо пакувальна цілісність і комплектність, здійснюється протягом 200 календарних днів після поставки товару.
При прийманні товару за кількістю та якістю не застосовуються норми інструкції П-6 (затвердженої Держарбітражем СРСР 15.06.65) та інструкції № П-7 (затвердженої Держарбітражем 25.04.66).
Згідно з п. 7.6 Договору сторони не несуть відповідальність за непередбачені збитки, які можуть настати в результаті набрання законної сили актами державних та місцевих органів влади, що змінили чинне законодавство в порівнянні з тим, яке діяло на момент укладення цього Договору, або форс-мажорних обставин за умови, якщо зазначені обставини безпосередньо вплинули на виконання відповідною стороною своїх договірних зобов'язань.
Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017.
У випадку, якщо жодна із сторін у строк не пізніше 14 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить у письмовій формі іншій сторони про свою відмову від пролонгації Договору, Договір автоматично пролонгується на наступний календарний рік (п. 9.1 та п. 9.4 Договору).
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № ТЕ-0001049 від 17.04.2014 на суму 598,33 грн., № 2493 від 01.09.2014 на суму 23 562,00 грн., № 3075 від 18.11.2014 на суму 146 874,60 грн., № 1414 від 08.04.2016 на суму 13 468,50 грн., № 1484 від 20.04.2016 на суму 18 390,00 грн.
31 грудня 2020 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, заборгованість відповідача перед позивачем становить 257 880,97 грн.
30 вересня 2021 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, заборгованість відповідача перед позивачем становить 214 359,98 грн.
Як зазначав в заяві позивач, ТОВ «Дієса» в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснило, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 202 859,98 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 66 481,99 грн.
Місцевий суд ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по оплаті на користь позивача 202 859,98 грн. поставленого ним товару та також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 66 481,99 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних ТЕ-0001049 від 17.04.2014 на суму 598,33 грн., № 2493 від 01.09.2014 на суму 23 562,00 грн., № 3075 від 18.11.2014 на суму 146 874,60 грн., № 1414 від 08.04.2016 на суму 13 468,50 грн., № 1484 від 20.04.2016 на суму 18 390,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За умовами п. 3.5 Договору покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 120 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в кожному разі не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар (партію товару), зазначеного в п. 2.9 цього Договору. Форма оплати - безготівковий розрахунок.
У відповідності до п. 2.9 Договору постачальник разом з товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи:
- оригінал рахунку-фактуру із зазначенням товару, кількості, ціни за одиницю та вартості всієї партії товару. Рахунок-фактура, що вставляється постачальником, якщо дозволяють технічні можливості постачальника, повинен містити посилання на номер і дату укладення дійсного Договору;
- товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ;
- податкову накладну (при розбіжностях у фактичні кількості прийнятого товару з кількістю товару вказаного у супровідній документації, постачальник протягом 5 календарних днів з моменту отримання від покупця інформації про таку розбіжність повинен передати покупцеві розрахунок коригувань податкової накладної (додаток № 2 до податкової накладної);
- видаткову накладну (при розбіжностях у фактичні кількості прийнятого товару з кількістю товару вказаного у супровідній документації невід'ємною частиною видаткової накладної являється акт приймання товару, складений по формі, узгодженій сторонами у Додатку № 1 до Договору;
- копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів (по кожному найменуванню товару). При наступних поставках таких найменувань товару допускається надання додатків до товаросупровідних первинних документів, що містять відомості про реєстрацію декларації (реєстраційний номер, дата видачі, інформація про термін його дії, орган видачі), паспорт якості, санітарно-гігієнічні свідоцтва, екологічні висновки, якщо такі документи потрібні до відповідного виду товару відповідно до законодавства України;
- інформацію про продукцію (гарантійний талон від виробника на кожну одиницю товару, інструкцію з експлуатації українською мовою на кожну одиницю товару, документи, які підтверджують якість товару та інші документи, необхідні відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно отримання/відмови від отримання товару, або ж відсутності будь-яких документів на товар.
Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно відсутності будь-яких документів на товар, які за умовами п. 2.9 Договору отримується відповідачем під час отримання товару.
Таким чином, оскільки як чинним законодавством (ч. 2 ст. 662 ЦК України), так і умовами Договору (п. 2.9) встановлено, що саме разом з товаром у момент поставки постачальник зобов'язаний надати покупцеві документи, визначені п. 2.9 Договору, з огляду на відсутність будь-яких заперечень/зауважень як у видатковій накладній, так і після отримання товару, відповідачем не доведено наявності підстав у відповідності до п. 3.5 Договору для затримання оплати.
При цьому, з наявних в матеріалах справи Актів звірки взаєморозрахунків вбачається, що станом на 31 грудня 2020 року за відповідачем на користь постачальника за Договором обліковувалась в розмірі 257 880,97 грн. та вже станом на 30 вересня 2021 року в розмірі 214 359,98 грн.
В свою чергу, як зазначав позивач, відповідачем не заперечується, на момент звернення позивача із позовом до суду, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 202 859,98 грн., строк оплати якої настав.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач вказував про наявність форс-мажорних обставин, спричинених воєнними діями на території України, в підтвердження чого надав Сертифікати про форс-мажорні обставини № 3000-22-0460 від 25.07.2022, № 3000-22-0461 від 02.11.2022, № 3000-22-1394 від 11.11.2022, № 3000-22-1397 від 11.11.2022, № 3000-22-0457 від 25.07.2022, № 3000-22-0556 від 10.08.2022, № 3000-22-1398 від 11.11.2022, № 3000-22-1393 від 11.11.2022, № 3000-22-0752 від 06.09.2022, № 3000-22-0654 від 25.08.2022, № 3000-23-0062 від 29.11.2022, № 3000-23-0018 від 29.12.2022 та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорними обставинами військову агресію російської федерації проти України
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Однак, сутність наданих відповідачем як Листа, так і Сертифікатів зводяться до неможливості виконання зобов'язання з використання об'єктів оренди та приміщень під склади та магазини, в той час як предметом спору є стягнення заборгованості за поставлений позивачем товар.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, товар позивачем було виставлено відповідачу ще у період 2014-2016 роки.
Зважаючи на вказане, як правильно вказав місцевий суд, позовні вимоги про стягнення заборгованості не перебувають у безпосередньому зв'язку із настанням форс-мажорних обставин, та не вливають на наявність або відсутність обов'язку із здійсненням розрахунків не залежно від того, чи втрачено в подальшому відповідачем отриманий за видатковими накладними товар, право власності на який перейшло до відповідача з моменту підписання видаткових накладних.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення вартості фактично поставленого товару в розмірі 202 859,98 грн.
Також, як правильно зауважив місцевий суд, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 66 481,99 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, представник відповідача зазначає у апеляційній скарзі про ненадання Позивачем до матеріалів справи повного комплекту документів на товар згідно п.2.9 Договору та неврахування судом форс-мажорних обставин. Колегія суддів не погоджується з такими аргументами з огляду на таке.
По-перше, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по оплаті на користь позивача 202 859,98 грн. поставленого ним товару та не заперечується самим відповідачем.
По-друге, пунктом 4.3 Договору між Позивачем та Відповідачем узгоджено, що приймання товару здійснюється:
- за кількістю - в момент приймання товару (партії товару) згідно кількості зазначеної в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних, ТТН). При розбіжності в кількості товару, зазначеного в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або відвантажувальних документах (видаткових накладних, ТТН) з кількістю фактично прибулого товару представник покупця (одержувача товару) складає акт приймання
товару, в якому вказує розбіжності (форма акта приймання товару узгоджена сторонами в Додатку № 1 до Договору). Постачальник забезпечує підписання акта приймання товару своїм представником, а за його відсутності - експедитором і/або водієм. При відмові представника постачальника та/або експедитора та/або водія від підписання акта приймання товару, такий акт підписується представником покупця (одержувача товару). Постачальник приймає від покупця акти, складені покупцем (одержувачем товару) за результатами приймання товару за кількістю; - за якістю - в момент приймання товару (партії товару) покупець здійснює попереднє приймання за якістю шляхом візуального огляду упаковки на предмет наявності пошкоджень (вм'ятин, подряпин, потьоків та ін.) Остаточне приймання товару (партії товару) за якістю, коли перевіряється покупцем внутрішньо пакувальна цілісність і комплектність, здійснюється протягом 200 календарних днів після поставки товару.
Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно отримання/відмови від отримання товару, або ж відсутності будь-яких документів на товар.
Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно відсутності будь-яких документів на товар, які за умовами п. 2.9 Договору отримується відповідачем під час отримання товару.
Враховуючи вищевикладене, Відповідач без жодного доказу намагається уникнути відповідальності за неналежне виконання договору з свого боку через, начебто, не отримання від Позивача повного переліку документів, що жодним чином не підтверджується, окрім припущень самого Відповідача. Крім того, Відповідач з моменту поставки товару жодного разу не звертався до Позивача з питань отримання не повного комплекту документів.
По-третє, посилання Відповідача про форс-мажорні обставини теж не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Так, місцевим судом встановлено, що товар позивачем було відвантажено відповідачу ще у період 2014-2016 роки, що не оспорюється відповідачем. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що товар, який був поставлений постачальником знаходився у магазинах, що перебувають в тимчасовій окупації, або у тих доступ до яких обмежено, або які знищено.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, з моменту передачі Позивачем на адресу Відповідача товару за видатковими накладними, ризик випадкового знищення перейшов до відповідача, що у сукупності вказує на не пов'язаність форс-мажорних обставин із предметом спору.
З урахуванням наданих письмових доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ТОВ «Дієса» на користь ТОВ «Тайм Еко» заборгованості згідно договору, інфляційних витрат та судових витрат.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/15066/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/15066/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/15066/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
Повний текст складено 17.06.2024.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді О.С. Копитова
М.Л. Доманська