Постанова від 06.06.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. Справа №914/2450/22(914/304/24)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

позивача: Залевська І.В. (адвокат);

відповідача: Марєєва А.І. (в порядку самопредставництва) - в режимі ВКЗ;

розглянувши апеляційну скаргу Енергетичної митниці від 01.04.2024 (вх.ЗАГС №01-05/957/24 від 02.04.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 ( повне рішення - 15.03.2024, суддя Чорній Л.З.)

у справі № 914/2450/22(914/304/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м.Львів

до відповідача Енергетичної митниці, м. Київ

про стягнення 3 217 488,31 грн

у межах справи №914/2450/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг", м. Львів

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Бел-Петрол Трейдінг» до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «БНК-Україна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ «БНК-Україна» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

01.02.2024 через систему «Електронний суд» ТОВ «БНК-Україна» подало позовну заяву до відповідача Енергетичної митниці про стягнення 3 217 488,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «БНК_Україна» здійснювало імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій. Після завершення митного оформлення шляхом подання кінцевих декларацій, ТОВ «БНК-Україна» встановило, що ним надміру сплачені кошти у розмірі 3 217 488,31 грн, з яких: ПДВ (код 028) на суму 542 459,80 грн та спеціальне мито (код 030) на суму 2 675 028,51 грн звернулось до Енергетичної митниці з заявою про повернення цих коштів, на що отримало відмову Енергетичної митниці у поверненні надміру сплачених коштів.

Господарський суд рішенням від 13.03.2024 позовні задовольнити повністю. Стягнув на користь ТОВ "БНК-УКРАЇНА" з Державного бюджету України надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 3 217488, 31 грн та з Енергетичної митниці 38 609, 86 грн сплаченого судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що під час митного оформлення товарів позивачем надміру сплачено кошти у розмірі 3 217 488,31 грн, однак Енергетичною митницею безпідставно відмовлено у їх поверненні позивачу.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що Порядком № 643 встановлюються чіткі вимоги до процедури повернення з бюджету надміру сплачених митних платежів, а саме: подача відповідної заяви до митного органу. Апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку №643, то Енергетична митниця не має можливості встановити наявність підстав для повернення з Державного бюджету України коштів у розмірі 3 217 488,31 грн.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що правомірність листа Енергетичної митниці, на яку посилається в оскаржуваному рішенні, вже була предметом розгляду іншої судової справи №912/2450/22(914/2413/23). У вказаній справі суд визнав неправомірною відмову Енергетичної митниці у поверненні надміру сплачених коштів та повернув ТОВ «БНК-Україна» надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у розмірі 125 825 383, 81 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу, а також інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами подано не було.

06.06.2024 в судове засідання з?явилася представниця позивача, а представниця апелянта взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом 2021-2022 років ТОВ «БНК-Україна» здійснювало діяльність з імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій по типу ТФ (тимчасова митна декларація) на товари, ціна яких визначається за встановленою формулою.

Надалі, після фактичного перевезення, оформлювались та подавались через електронний кабінет митні декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації).

За вказаною процедурою декларування ціна в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідома. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом подання кінцевих декларацій із зазначенням точних відомостей про товари.

У зв?язку із тим, що кінцеві ціни за імпортовані нафтопродукти виявились нижчими і як наслідок виникла переплата за митними деклараціями по типу ТФ.

ТОВ «БНК-Україна» у митних деклараціях зазначено як резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) - графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» митних декларацій по типу ТФ та по типу ДТ.

Під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ « БНК-Україна» арбітражний керуючий Коваль В.В. виявив, що позивачем надміру сплачені грошові зобов'язання із сплати мита та податків в загальному розмірі 128 933 549,82 грн, а тому суми надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають поверненню.

З огляду на це, ТОВ «БНК-Україна» 05.07.2023 звернулось до Енергетичної митниці із трьома заявами:

- № 01-27/914/2450/22/224 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 126 763 665,64 грн, з яких: ПДВ (код 028) - 119 788 548,66 грн, спеціальне мито (код 030) - 5 277 442,92 грн, акцизний податок (код 092) - 1 350 642,81 грн, ввізне мита (код 020) - 347 031,25 грн за митними деклараціями, згідно з додатком №1на 48 арк.;

- № 01-27/914/2450/22/225 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 2 169 884,18 грн ПДВ (код 028) за митними деклараціями згідно з додатком №1 на 1 арк.;

- № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 3 217 488,31 грн, з яких: ПДВ (код 028) на суму 542 459,80 грн, спеціальне мито (код 030) на суму 2 675 028,51 грн, відповідно до додатку №1 на 11 арк.

Енергетична митниця листом від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 повідомила, що станом на 19.07.2023 у ТОВ «БНК-Україна» (код ЄДРПОУ 36949031) дійсно обліковуються надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у сумі 125 825 383,81 грн за митними деклараціями, наведеними у додатку 1. При цьому вказала на те, що ТОВ «БНК-Україна» не виконало свій обов'язок стосовно завершення митного оформлення, а саме - подання додаткових (кінцевих) декларацій.

У вказаному листі Енергетична митниця зазначила, що у ТОВ «БНК-Україна» існує боргове зобов'язання за митними деклараціями згідно з додатком 2. До листа Енергетичною митницею долучено додаток 1 - перелік митних декларацій типу «ІМ40ТД» та додаток 2 -перелік митних декларацій типу «ІМ40ТФ».

Відтак Енергетичною митницею відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів. У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів. Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.

Як було зазначено вище, ТОВ «БНК-Україна» у процесі діяльності з імпортування нафтопродуктів подавало митні декларації типу ТФ - тимчасові митні декларації на товари, ціна яких визначається за формулою, а надалі після фактичного перевезення та визначення остаточної ціни товару позивачем подавано митні декларації по типу ДТ - додаткові декларації до тимчасової декларації, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43).

Cтаттею 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Пунктами 43.2 - 43.6 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Матеріалами справи, а саме витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «БНК-Україна» з бюджетом та цільовими фондами, підтверджується, що у ТОВ «БНК-Україна» станом на 05.07.2023 відсутній податковий борг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (надалі - Порядок №643).

Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у ч. 9, 10статті 55, ч. 6 ст. 244, ч. 5 ст. 299, ч. 3, 5 ст. 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 глави V додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), ч. 3 ст. 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Відповідно до розділу ІIІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пп. 6, 7 Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з п. 8 Порядку №643 у разі, якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що Енергетична митниця, як на підставу для відмови, посилається на не виконання ТОВ «БНК-Україна» обов'язку щодо завершення митного оформлення, а саме: не подання додаткових (кінцевих) декларацій, проте з наведених вище норм, такої підстави для відмови чинним законодавством не передбачено. Більше того, доводи апелянта щодо невиконання позивачем обов?язку із завершення митного оформлення спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем було подано декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації). Також, звертаючись до Енергетичної митниці із листом про повернення надміру сплачених коштів, позивач вказав, на підставі яких митних декларацій та у якій сумі здійснено переплату коштів, зазначив рахунок, на який необхідно здійснити повернення коштів

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду, що законних підстав для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів немає.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції відхиляє покликання апелянта на рішення у справі №921/2450/22(914/2413/23), з огляду на таке.

Так, 05.07.2023 позивач звернувся до Енергетичної митниці із трьома заявами: № 01-27/914/2450/22/224, № 01-27/914/2450/22/225, № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів. Однак Енергетична митниця відмовила у поверненні коштів ТОВ «БНК-Україна», оформивши відмову одним листом № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023.

У зв?язку із зазначеним, ТОВ «БНК-Україна» звернулася до суду, зокрема із позовом про стягнення надміру сплачених сум митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125 825 383,81 грн, які вона просила повернули Енергетичну митницю, звертаючись із заявою за № 01-27/914/2450/22/224.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 у справі №921/2450/22(914/2413/23) позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Енергетичної митниці, зазначену в листі від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062, повернути надміру сплачені до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 125 825 383,81 грн.; стягнуто з Державного бюджету України надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125 825 383,81 грн на користь ТОВ "БНК-Україна". Вказане рішення набрало законної сили.

Таким чином, лист Енергетичної митниці № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023 був предметом судового розгляду у іншій справі лише в частині відмови у поверненні коштів у розмірі 125 825 383, 81 грн, про повернення яких позивач звертався листом від 05.07.2023 за №01-27/914/2450/22/224.

В той же, предметом розгляду у цій справі є відмова у поверненні коштів, про які просив позивач, звертаючись із листом № 01-27/914/2450/22/226.

Вказані суми коштів, про стягнення яких просив позивач у трьох різних листах-заявах були сплачені під час оформлення митних декларацій за різними реквізитами, які є відмінними між собою у трьох різних заявах.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що позивачу уже було повернуто 125 823 383, 81 грн надміру сплачених коштів, оскільки, як було зазначено вище, судом встановлено, що такі кошти були переплачені за іншими митними деклараціями, аніж ті, на підставі яких позивач просить стягнути кошти у цій справі.

Доказів того, що сума коштів, яка є предметом розгляду у цій справі, підлягає стягненню на підставі митних декларацій, за якими уже було повернуто позивачу кошти на виконання рішення у справі №921/2450/22(914/2413/23) апелянтом не надано. Тобто апелянтом не доведено, що 3 217 488, 31 грн входять в уже повернутих 125 823 383, 81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тому, надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач), який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду у справі №908/1671/16 від 14.09.2021, №911/2498/18 від 08.12.2021.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 202, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024. у справі №914/2450/22(914/304/24) - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2024.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК