18 червня 2024 року м.Суми
Справа №576/2896/23
Номер провадження 22-ц/816/635/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідачі - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2023 року, у складі судді Колодяжного А.О., ухвалене в м. Глухів,
09 жовтня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що 14 серпня 2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено Кредитний договір «Стандарт» № 0461-2103. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 1500 грн, зі строком кредитування 14 днів, протягом строку кредиту розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка складає 730 %, сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 128,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 1920,00 грн та включає в себе проценти за користування кредитом 28,00% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 420,00 грн (у грошовому вираженні), а відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
У порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 21 вересня 2023 року становить 4620,00 грн, з яких: 1500,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 3120,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Посилаючись на вказані обставини, просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року в розмірі 4620,00 грн, а також судові витрати, пов'язані з розглядом позовної заяви.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1920 грн заборгованості за Кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 892 грн 34 коп.
В іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у повному обсязі, всі судові витрати покласти на позивача.
Вважає, що суд не взяв до уваги його доводи щодо пропуску строку позовної давності безпідставно пославшись на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30 березня 2020 року (набрав чинності з 02 квітня 2020 року) та п. 12 Перехідних та прикінцеві положення ЦПК України, про продовження строку позовної давності під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), на час дії такого карантину.
Доводить, що позивач мав право звернутися до суду до 28 серпня 2023 року, так як договір укладено 14 серпня 2020 року на строк 14 днів і з наступного дня у кредитора за кредитним договором виникло право пред'явити вимогу про виконання кредитного зобов'язання.
Вказує, що подавши позов 09 жовтня 2023 року, позивач не звертався до суду із клопотанням про продовження пропущеного строку позовної давності, а саме посилання на факт впровадження у Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір «Стандарт» № 0461-2103, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка), грошових коштів у розмірі 1920 грн, на строк кредитування 14 днів, з процентною ставкою у розмірі 2,00% від суми кредиту за кожен день користування, річна відсоткова ставка складає 730 %, сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 128,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 1920,00 грн. та включає в себе проценти за користування кредитом 28,00% від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 420,00 грн. (у грошовому вираженні), а відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором (а.с. 7).
Згідно з пунктом 7 договору, цей Кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.com.ua) та, відповідно, укладає Договір.
На підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, позивачем надано копію довідки про перерахування суми кредиту № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року, здійсненого за допомогою системи платежів LiqPay (а.с. 11, 13).
Із довідки про укладений договір відповідно до якого надана фіксована послуга а саме надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 21 вересня 2023 року, встановлено що за кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року сума наданого кредиту становила 1500,00 грн, загальна кількість користування кредитом: 1134 (днів), кількість днів користування ставкою 0,0% - 1030 днів, кількість днів користування ставкою 2,0% - 104 дні, основний борг - 1500,00 грн, залишок відсотків 420 грн, залишок штрафів, комісій - відсутній (а.с. 15).
В матеріалах справи міститься копія Правил надання грошових коштів у кредит (« ОСОБА_2 ») (а.с. 7).
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, яка станом на 21 вересня 2023 року становить 4620,00 грн, з яких 1500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3120,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу було надано кредит, який ним не повернуто у визначений договором строк - 14 днів, і за відсутності доказів зміни строку виконання основного зобов'язання, права позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом зобов'язання позичальника повернути суму фактично отриманих коштів - 1500 грн, та відсотків за користування кредитом - 420 грн, нарахованих у період дії договору, тобто по 27 серпня 2023 року (включно).
При цьому, суд першої інстанції, пославшись на продовження строків, визначених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, на строк дії такого карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 рішення суду оскажується з підстав необхідності застосування строку позовної давності до вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого триває в даний час. Строк карантину неодноразово продовжувався. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236» карантин в Україні був продовжений до 31 грудня 2022 року.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень Цивільного Кодексу України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню до правовідносин у цій справі.
Враховуючи, що останнім днем звернення до суду з позовом у межах строку позовної давності було 27 серпня 2023 року, а Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувшись до суду 09 жовтня 2023 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0461-2103 від 14 серпня 2020 року, дотрималось строку позовної давності
Колегія суддів також враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Отже, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
В. Ю. Рунов