13 червня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, якою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, який неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч. 1 ст. 115 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 липня 2024 року.
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 липня 2024 року включно.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Зазначає, що при розгляді клопотання слідчого про обрання відносно нього запобіжного заходу слідчий суддя безпідставно послався на покази свідка ОСОБА_9 , які не були досліджені безпосередньо судом в судовому засіданні, що є порушенням загальних засад кримінального провадження та свідчить про недопустимість доказів.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024152050000516 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.115 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 25.05.2024 близько 23:30 годині, більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу супермаркету «АТБ», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_10 , усвідомлюючи можливість настання наслідків своїх протиправних дій у вигляді смерті останнього, діючи умисно, використовуючи вогнепальну зброю, яка знаходилась у його руках і, бажаючи настання смерті останнього, здійснив не менше 1 пострілу в ділянку голови ОСОБА_10 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного проникаючого поранення голови з ушкодженням головного мозку, в результаті чого настала смерть потерпілого.
Крім того, згідно клопотання, за невстановлених обставин, час та місці, але не пізніше 26.05.2024 року, ОСОБА_5 , придбав у невстановлений спосіб 13 патронів, які є боєприпасами 9-ти мм патронами до пістолета конструкції Макарова (ПМ), які придатні для стрільби, та які він переніс та зберігав за місцем свого мешкання, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 , та що були виявлені та вилучені у останнього під час невідкладного обшуку 26.05.20254 року.
26.05.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК та 27.05.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263, ч. 1 ст.115 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч. 1 ст. 115 КК України та про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СВ ВП № 3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024152050000516 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.115 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 25.05.2024 близько 23:30 годині, більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу супермаркету «АТБ», розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_10 , усвідомлюючи можливість настання наслідків своїх протиправних дій у вигляді смерті останнього, діючи умисно, використовуючи вогнепальну зброю, яка знаходилась у його руках і, бажаючи настання смерті останнього, здійснив не менше 1 пострілу в ділянку голови ОСОБА_10 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного проникаючого поранення голови з ушкодженням головного мозку, в результаті чого настала смерть потерпілого.
Крім того, згідно клопотання, за невстановлених обставин, час та місці, але не пізніше 26.05.2024 року, ОСОБА_5 , придбав у невстановлений спосіб 13 патронів, які є боєприпасами 9-ти мм патронами до пістолета конструкції Макарова (ПМ), які придатні для стрільби, та які він переніс та зберігав за місцем свого мешкання, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 , та що були виявлені та вилучені у останнього під час невідкладного обшуку 26.05.20254 року.
26.05.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК та 27.05.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263 , ч. 1 ст.115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Щодо тверджень підозрюваного, про необґрунтованість підозри в інкримінованих йому злочинах, то слід зазначити, що нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 в інкримінованих йому злочинах. А тому доводи ОСОБА_8 про необґрунтованість висунутої підозри є неприйнятними.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду оскільки, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, зокрема санкція за ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, а тому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, тим більш як особа, яка згідно даних ВІТ УМВС України в Миколаївській області відбувала реальне покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюючи реальність можливого майбутнього покарання, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 неодружений, дітей на утриманні не має, що у сукупності з зазначеними вище обставинами свідчить про відсутність у нього чинників, які б утримували його від вчинення спроб переховування від органу досудового розслідування та суду. Зазначені обставини вказують на доведеність ризику ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.
Також, є доведеним наявність ризику здійснення підозрюваним тиску на свідків з метою зміни ними показів на його користь, з огляду на тяжкість пред'явленої підозри.
Крім того, з огляду на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 скоєно із застосуванням вогнепальної зброї, без наявності відповідного дозволу на носіння такої, вказане свідчить про ухил особи на протиправні дії. Більш того, злочин вчинено у небезпечний для великої кількості людей спосіб, зокрема - шляхом здійснення пострілів у людному місці, що носило явно небезпечний характер для великої кількості осіб. Зазначене дає підстави дійти висновку про доведеність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження підозрюваного, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, щодо ОСОБА_5 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді