17.06.24
22-ц/812/884/24
Єдиний унікальний номер судової справи: 489/2138/23
Провадження № 22-ц/812/884/24 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
17 червня 2024 року м. Миколаїв справа №489/2138/23
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Костюченка Г.С, в приміщенні цього ж суду, за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі АТ «ОГС «Миколаївгаз») про захист права споживача,
встановив:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «ОГС «Миколаївгаз», в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої Комісії з розгляду актів про порушення фізичними особами - споживачами природного газу АТ «ОГС «Миколаївгаз» за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, від 28 січня 2022 року №3, по об'єкту споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , щодо проведення донарахувань об'ємів та суми вартості необлікованого (донарахованого) природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Миколаївгаз» протягом періоду з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року вартістю 117 940,33 грн, прийнятого на підставі Акту про порушення №МК001652 від 10 грудня 2021 року, та скасувати проведені нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за період з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником житлового будинку та споживачем послуг з газопостачання, яке здійснює відповідач за адресою: АДРЕСА_1 .
10 грудня 2021 року представниками ПАТ «Миколаївгаз» було проведено перевірку газового лічильника та обладнання за вказаною адресою та було складено акт про порушення №МК 001652, згідно якого виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) Кодексу газорозподільних систем, а саме: відсутність навісної пломби Держповірника регіону Миколаїв на лічильному механізмі газового лічильника. В акті зафіксовано показники 63712 та наявність пломби №3286044.
Того ж дня, складено акт №5484 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи та протокол №Мк02.4.3-54002.4.2-57-31706-1221 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
В акті №МК0000006 експертизи ЗВТ та/або пломб від 14 грудня 2021 року вказано, що нібито порушено цілісність та місцезнаходження пломб (п.10), при цьому відповідність місць фактичного розташування пломб - відповідає. Висновки комісії - підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Замість пломби заводу виробника відліковий пристрій кріпиться до лічильника речовиною схожою на смолу. Також, в акті вказано, що експертиза проводилася в присутності споживача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №161/298 від 29 грудня 2021 року лічильник є непридатним для використання - основна похибка перевищує межі допустимих значень.
На засіданні постійно діючої робочої Комісії 28 січня 2022 року було розглянуто акт про порушення №МК 001652 та прийнято рішення задовольнити акт про порушення.
Відповідно до рішення комісії відповідача позивачу проведено нарахування необлікованих об'ємів природного газу за період з 10 червня 2021 року до 09 грудня 2021 року за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ у сумі 117 940,33 грн.
З вказаним рішенням комісії позивач не погоджується та вважає дії відповідача стосовно нарахування необлікованого об'єму газу неправомірним, оскільки проведеною експертизою лічильника не встановлено наслідково-причинного зв'язку між нібито встановленим порушенням, при відсутності доступу до відлікового механізму та перевищенням відносної похибки межі допустимих значень. Окрім цього, було порушено терміни проведення повірки лічильника, першу повірку було зроблено через 24 роки його роботи, та на лічильнику було 2 пломби, на опломбування яких є акти перевірки №3286044, №5007 та №6640. Також на лічильнику наявна стрічка «Бар'єр», яка є цілою та знаходиться в задовільному стані. На думку позивача, лічильник міг вийти з ладу в силу його віку та не проведення за 24 роки його роботи жодної повірки. До того позивач вважала, що розрахунок необлікованого об'єму газу проведено невірно, оскільки при розрахунках опалювальну площу вказано 96, 5 кв.м., замість фактичної - 86,5 кв.м, та зареєстрованих осіб 6, замість 5.
У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на дотримання вимог Кодексу ГРМ, як під час складання акту про порушення, так і акту розрахунку, складеного за результатом розгляду Акту на комісії, а також не допущення порушення будь-яких прав позивача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої Комісії з розгляду актів про порушення фізичними особами - споживачами природного газу АТ«ОГС «Миколаївгаз» за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, від 28 січня 2022 року №3, по об'єкту споживача ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , щодо проведення донарахувань об'ємів та суми вартості необлікованого (донарахованого) природного газу за цінами закупівлі природного газу АТ «Миколаївгаз» протягом періоду з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року вартістю 117 940,33 грн, прийнятого на підставі Акту про порушення №МК001652 від 10 грудня 2021 року, та скасовано проведені нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу за період з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року.
Стягнуто з АТ «ОГС «Миколаївгаз» в дохід держави 1211 грн 20 коп. судового збору.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та наслідками, як обов'язкового елементу складу правопорушення та підстави для стягнення збитків. Для здійснення донарахування ціни необлікованого газу має бути встановлений факт, що газ дійсно не обліковувався та оплата за його використання не проводилась та факт умисного ушкодження лічильника, що не було доведено.
В апеляційній скарзі АТ «ОГС «Миколаївгаз», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неправильне з'ясування фактичних обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд в рішення послався на норму абз. 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, яка застосовується для непобутових споживачів, у зв'язку з чим посилання на дану главу є безпідставним.
Посилаючись на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 454/1321/21 та постанові Миколаївського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у справі №490/8480 зазначав, що суд не врахував, що відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ наступає не лише в разі підтвердження втручання у цілісність лічильного механізму та конструктивних елементів ЗВТ, а й, зокрема, у разі підтвердження експертизою факту підробки пломби.
Суд в судовому рішенні вказав, що факт втручання споживача в роботу приладів обліку, у разі невизнання цього споживачем, обов'язково має бути підтверджений експертизою. При цьому суд посилався на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 11 липня 2018 року у справі №336/6535/16-ц. Проте посилання суду на цю постанову є недоречним, оскільки стосується порушення в сфері електропостачання, де донарахування було здійснено без проведення експертизи лічильнику, втім, як в даному випадку відповідач підтвердив несанкціоноване втручання в роботу в ЗВТ шляхом підробки пломби саме висновком експертизи, при тому, що позивач жодного доказу відсутності його вини до матеріалів справи не надав.
Також посилаючись на правові висновки у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №908/554/19, від 31 липня 2019 року у справі №904/4030/18, від 18 листопада 2021 року у справі №903/160/21 від 25 січня 2023 року у справі №903/160/21 та схожі висновки, на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про недоведеність викривлення даних лічильника газу, адже аналізуючи позиції Верховного Суду, можна зробити висновок, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, пломби, її підробка, тощо, що в свою чергу порушує захист від несанкціонованого втручання в ЗВТ (пломби мають унеможливлювати зняття певних елементів лічильника) свідчать про викривлення даних обліку природного газу.
Суд, задовольняючи позов, не навів мотивів та підстав з яких не взяв до уваги всі докази відповідача, які підтверджували несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ у сукупності, а побудував судове рішення лише на підставі слів позивача про невтручання в роботу ЗВТ, не підтверджених жодними доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вказав, що воно є законним та обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та наслідками, як обов'язкового елементу складу правопорушення та підстави для стягнення збитків.
Для здійснення донарахування ціни необлікованого газу має бути встановлений факт, що газ дійсно не обліковувався та оплата за його використання не проводилась та факт умисного ушкодження лічильника, що не було доведено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19), та споживачем послуг з постачання природного газу за вищевказаною адресою. На ім'я ОСОБА_1 , як абонента АТ «Миколаївгаз», відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
10 грудня 2021 року за вищевказаною адресою працівниками ПАТ «Миколаївгаз» було проведено перевірку газового лічильника та обладнання та було складено акт про порушення №МК 001652, згідно якого виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) Кодексу газорозподільних систем, а саме: відсутність навісної пломби Держповірника регіону Миколаїв на лічильному механізмі газового лічильника. В акті зафіксовано показники 63712 та наявність пломби №3286044. Крім того, цього ж дня було складено акт №5484 демонтажу лічильника газу GALLUS G-4, заводський №00295689, 1997 року випуску, для проведення експертизи та протокол №Мк02.4.3-54002.4.2-57-31706-1221 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.
В акті експертизи ЗВТ та/або пломб від 14 грудня 2021 року вказано, що порушено цілісність та місцезнаходження пломб (п.10), при цьому відповідність місць фактичного розташування пломб - відповідає. За висновками комісії - підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Замість пломби заводу виробника відліковий пристрій кріпиться до лічильника речовиною схожою на смолу.
Відповідно до довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №161/298 від 29 грудня 2021 року лічильник є непридатним для використання - основна відносна похибка перевищує межі допустимих значень.
28 січня 2022 року на засіданні постійно діючої робочої Комісії було розглянуто акт про порушення №МК 001652 та прийнято рішення задовольнити акт про порушення та провести нарахування згідно Кодексу ГРМ.
АТ «ОГС «Миколаївгаз» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та його вартості у розмірі 117 940, 33 грн за період з 10 червня 2021 року до 09 грудня 2021 року.
Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 Цивільного кодексу України, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок природного газу», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.
Так, згідно з частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.
За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
Абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Відповідно до глави 5 «Порядок оформлення акта про порушення» розділу ХІ КГС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
У пункті 2 глави 5 розділу ХІ КГС зазначено, що акт про порушення після пред'явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (частина 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).
Національною комісією в пункті 1 глави 2 Розділу XI наведено вичерпний перелік порушень, внаслідок яких щодо споживача (несанкціонованого споживача) здійснюється нарахування не облікованих об'ємів природного газу. Підпункт 3 - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
Таким чином, законодавець визначає, що втручання в роботу - це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу.
При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 04 серпня 2021 року у справі № 334/5744/19.
У постановах від 03 листопада 2020 року у справі №908/554/19, від 31 липня 2019 року у справі №904/4030/18, від 17 лютого 2021 року у справі №914/375/18, від 18 серпня 2021 року у справі №914/2108/19, Верховний Суд вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу.
З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об'ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2021 року представниками АТ «Миколаївгаз» було складено Акт про порушення № МК 001652, у якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: пп. 3 п.1 гл. 2 розділу XI Кодексу: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, відсутність навісної пломби Держповірника регіону Миколаїв на лічильному механізмі газового лічильника; повідомлено споживача про дату, час та місце засідання комісії з розгляду цього Акту.
У пункті 7. цього Акту відмічено, що споживачем/несанкціонованим споживачем не визнано факту умисного самовільного втручання в систему газопостачання, пошкодження ним пломб ЗВТ (лічильника).
При підписанні Акту інших зауважень ОСОБА_1 не виклала.
Згідно Акту № 5484 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи та протоколу №Мк02.4.3-54002.4.2-57-31706-1221 про направлення ЗВТ на експертизу від 10 грудня 2021 року лічильник газу було демонтовано в присутності споживача, повідомлено останнього про дату, час та місце проведення експертизи (а.с. 25-27).
Відповідно до Акту № МК0000006 від 14 грудня 2021 року за результатами експертизи підтверджено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Замість пломби заводу виробника відліковий пристрій кріпиться до лічильника речовиною схожою на смолу.
При цьому встановлено відповідність місць фактичного розташування пломб, відсутність наявності сторонніх предметів всередині ЗВТ, не встановлено: порушень цілісності заводського та повірочного тавра на ЗВТ, цілісності конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ, цілісності лічильного механізму та корпусу ЗВТ.
Відповідно до довідки про непридатність від 29 грудня 2021 року № 161/298 лічильник газу визнано непридатним (а.с.29).
Згідно витягу з протоколу АТ «ОГС «Миколаївгаз» від 03 квітня 2023 року за результатами розгляду акту про порушення 28 січня 2022 року комісія прийняла рішення № 3 про задоволення Акту про порушення № 001652 від 10 грудня 2021 року (а.с. 30).
На підставі цього відповідачем було нараховано ОСОБА_1 необлікованого об'єму природного газу за період з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року в обсязі 3 826,98 куб.м на суму 117 940, 83 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Оцінюючи надані сторонами докази, враховуючи конкретні обставини даної справи, зокрема обставини, за яких було виявлено порушення цілісності та місцезнаходження пломб лічильника та характер цих пошкоджень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем достатніми та переконливими доказами того, що виявлені при проведенні експертизи порушення лічильника, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, свідчать про наявність такого втручання саме зі сторони споживача ОСОБА_1 , тобто вчинення нею цілеспрямованих умисних дій, які були направлені на викривлення даних обліку природного газу та які призвели до такого викривлення даних обліку.
Матеріалами справи не підтверджено, що під час проведення експертного дослідження було встановлено та досліджувалося питання можливості вчинення конкретних дій з метою викривлення даних обліку природного газу.
Суд першої інстанції вірно констатував, що проведеною експертизою не встановлено, які саме елементи пломби не відповідають зразку заводу виробника, в чому саме підлягає підроблення такої пломби, наявність яких конструктивних відмінностей чи властивостей досліджуваної пломби стали підставою для висновку про підроблення останньої, яка пломба взагалі повинна бути, на що вона повинна кріпитися. При цьому колегія суддів звертає увагу на тривалість не проведення відповідачем повірки лічильника, першу повірку якого здійснено через 24 роки його роботи, та на наявність на лічильнику 2 пломб, на опломбування яких у позивача є акти перевірки.
Посилання АТ «ОГС «Миколаївгаз» на те, що саме по собі несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ шляхом пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, пломби, її підробка, тощо, що в свою чергу порушує захист від несанкціонованого втручання в ЗВТ (пломби мають унеможливлювати зняття певних елементів лічильника) свідчать про викривлення даних обліку природного газу, не заслуговують на увагу, оскільки не доводить вчинення позивачем передбаченого підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ правопорушення, та фактично є припущеннями, що є недопустимим.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги всі докази відповідача та фактично побудував судове рішення лише на підставі слів позивача, не підтверджених жодним доказом, є безпідставними, оскільки аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та наданих доказів та їх відображення в оскарженому судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у справі, яка переглядається, судом було надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
Отже, оскільки відповідачем не було доведено безспірними доказами вчинення позивачем передбаченого підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ правопорушення, зокрема, вчинення позивачем дії, що призвели до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв'язку між втручанням в лічильник та діями позивача, то не можна вважати правомірним рішення комісії АТ «Миколаївгаз» від 28 січня 2022 року та складений на підставі цього рішення акт про порушення № МК 001652 від 10 грудня 2021 року про нарахування ОСОБА_1 необлікованого об'єму природного газу з 10 червня 2021 року по 09 грудня 2021 року в обсязі 3825,98 куб.м на суму 117940, 83 грн, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд в рішенні помилково послався на норму абз. 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, що застосовується для непобутових споживачів, колегія суддів відхиляє, оскільки посилання суду на зазначені положення Кодексу ГРМ не вплинули на правильність остаточних висновків суду.
Посилання заявника на застосування судом норм права без урахування висновків в побідних правовідносинах у постановах Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 454/1321/21, від 30 листопада 2020 року у справі №908/554/19, від 31 липня 2019 року у справі №904/4030/18, від 18 листопада 2021 року у справі №903/160/21, від 25 січня 2023 року у справі №903/160/21, не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
Колегія суддів зазначає, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Висновки у справах, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та дотриманням розумного балансу інтересів сторін.
Так, у справі №454/1321/19 судами встановлено, що окрім порушення пломби були виявлені при проведенні експертизи інші порушення, зокрема пошкодження захисного покриття під кришкою облікового засобу, подряпини на захисному вкладиші, що у їх сукупності, свідчать про наявність втручання зі сторони споживача у засіб обліку природного газу, що у свою чергу призвело до викривлення даних обліку. У справі, яка переглядається будь-яких порушень, що призвели до викривлення даних не встановлено.
За обставинами у справі №908/554/19 встановлено, що за результатами експертизи лічильника, оформленими актом № 005 від 28 січня 2019 року, комісія виявила несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: повірочна пломба, встановлена на лічильнику, не виконує своїх захисних функцій та не фіксує скло відлікового механізму до корпусу відлікового механізму (виймається зі свого посадкового місця), що надає доступ в роботу відлікового механізму. Захисна пломба «Бар'єр» пошкоджена зім'ята, краї пломби зафіксовано (приклеєні до поверхонь на яких встановлена пломба). Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні.
За обставинами у справі №904/4030/18 встановлено, що Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок № 3659-18 експертного трасологічного дослідження, яким встановлено, що досліджувані пломби ПП КР 00027087, ЮЛ С 11807381, ПП КР 00028860, УКОУГ КР С 11994410 після первинного навішування були розкриті та повторно навішені.
За обставинами у справі №903/160/21 встановлено, що експертизою було підтверджено наявність в середині лічильника газу «Октава» G-6, заводський №449772, стороннього об'єкту, який володіє магнітними властивостями і знаходиться на золотнику подвійного камерного вимірювального блоку, наявність якого не передбачена заводською конструкцією лічильника. Також, експертизою встановлено, що у зв'язку з наявністю стороннього об'єкту всередині корпуса лічильника газу «Октава» G-6, заводський № 449772, зазначене може впливати на роботу лічильника газу тільки при умові наявності додаткового зовнішнього впливу на лічильник магнітного поля (постійного магніту достатньої потужності, прикладеного до задньої стінки лічильника), що вступає у взаємодію з даним стороннім об'єктом і призводить, в залежності від потужності зовнішнього магніту, до часткового або повного блокування руху золотника вимірювального механізму. Названі порушення доводять несанкціоноване втручання в роботу лічильника, факт викривлення даних обліку природного газу.
З урахуванням вказаного, апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Приймаючи остаточне рішення у справі, суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, N 303-A, § § 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland, N 49684/99, § 2)).
З урахуванням викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, а також враховуючи, що інші доводи апеляційної скарги містять суб'єктивне тлумачення заявником як обставин справи, так і норм діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
На підставі наведеного та за правильно встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, та у відповідності до статті 375 ЦПК України судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За результатами висновку суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року.