Справа № 750/5638/24
Провадження № 2-о/750/130/24
18 червня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мойсієнко К.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
заінтересована особа - Центр надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.12.1997, серії НОМЕР_1 , посилаючись на те, що в ньому помилково зазначено її по-батькові « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_3 ».
Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Заявник у судове засідання подала клопотання про розгляд заяви без її участі, зазначивши, що заяву підтримує.
Представник Центру надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справиповідомлений завчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.05.1997.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/003338675 від 03.04.2024, на даний час у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 13).
За життя ОСОБА_4 склав заповіт яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .
У встановлений законом строк заявник звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Як вбачається з копії спадкової справи, наданої на запит суду, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 не має.
24 грудня 1997 року державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 7).
Проте, у вказаному свідоцтві помилково було зазначено по-батькові спадкоємця, а саме - « ОСОБА_2 », замість - « ОСОБА_3 ».
Так, відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_3 , виданого Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 29.06.2002, по батькові заявника - « ОСОБА_3 » (а.с. 4-5).
Як зазначає ОСОБА_1 у своїй заяві, через розбіжності у написанні по-батькові у правовстановлюючому документі вона не може зареєструвати квартиру у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим звернулася до суду із даною заявою.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.12.1997 належить ОСОБА_1 , проте у ньому помилково зазначено її по-батькові « ОСОБА_2 », встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини, вимоги не містять в собі спору про право, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 1997 року (зареєстровано у реєстрі за № 5-4291).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя