Справа № 766/8644/24
н/п 2-з/766/173/24
про відмову у забезпеченні позову
13 червня 2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,
Разом з позовом ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з заявою, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення виконавчого стягнення аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Дружківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що предметом спору є виключення відомостей про батьківства, оскільки наявні підстави вважати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є біологічною дочкою позивача, однак в супереч цьому позивач сплачує аліменти.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд, дослідивши зміст позовної заяви та поданої заяви про забезпечення позову, дійшов висновку про відсутність правових підстав до задоволення заяви, остільки предметом заявленого по справі спору є оспорення батьківства, в той час як наслідком виконання рішення суду, у випадку доведеності вимог, слугуватиме виключення відповідним відділом державної реєстрації актів цивільного стану з актового запису про народження дитини даних щодо батька дитини.
Зазначене виключає наявність труднощів у виконанні рішення суду у випадку задоволення позову.
Отже, суд, здійснивши аналіз співмірності запропонованих позивачем заходів забезпечення позову з предметом спору, дійшов висновку про відсутність правових підстав до задоволення поданої по справі заяви про забезпечення позову.
Окрім цього, суд враховує положення ст.180 СК України, якими передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття та відсутність наведених у заяві належних правових підстав до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.І.Рядча