Справа №766/6369/24
Пров. №3/766/5267/24
12.06.2024 Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. с. Петрівка, Генічеського району Херсонської області, РНОКПП: невідоме, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фахівець радіотехнічного поста відділення технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,
Відповідно до протоколу ПдРУ № НОМЕР_2 фахівець радіотехнічного поста відділення технічних засобів охорони державного кордону відділення технічних засобів охорони державного кордону відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, діючи всупереч інтересам служби, 23.04.2024 року о 15.15 годині, перебував у місці тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у нетверезому стані, що підтверджується довідкою № 38 медичного закладу Белозерської селищної ради Херсонської області, результат стану алкогольного сп'яніння І-0,52 проміле, ІІ- 0,20 проміле ( довідка № 38 від 23.04.2024 року).
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: перебування військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинені особою в умовах особливого періоду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення, оскільки він не перебував в алкогольному стані, у висновку зазначені результати 0,20 проміле, що з урахуванням можливої похибки Алко-Фор 307 є допустимою нормою. В останнє судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу у його відсутність, вину не визнає, з урахуванням його попередніх заперечень.
Так вина ОСОБА_1 особою уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 293711 від 24.04.2024, в якому викладено обставини, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- рапортами заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 »
- службовою характеристикою;
- копію військового квитка;
- довідкою № 38 медичного закладу Белозерської селищної ради Херсонської області, результат стану алкогольного сп'яніння І-0,52 проміле, ІІ- 0,20 проміле;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 про те, що під час перевірки особового складу було виявлено ОСОБА_1 на місці дислокації в/ч НОМЕР_3 з ознаками алкогольного спяніння. В подальшому вищевказаного військовослужбовця було супроводжено до КНП «БІлозерської лікарні».
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 діє воєнний стан, який востаннє продовжено Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2024 № 3564-IX з 05:30 години 14.02.2024 строком на 90діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 266-1 КУпАП). Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП). Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 6 ст. 266-1 КУпАП). Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 9 ст. 266-1 КУпАП).
Оцінюючи обсяг досліджених судом доказів суд приходить до таких висновків.
Як доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, до протоколу додано довідку № 38 медичного закладу Белозерської селищної ради Херсонської області, результат стану алкогольного сп'яніння І-0,52 проміле, ІІ- 0,20 проміле.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Єдиним нормативним актом в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп'яніння, є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в МЮ України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Метою огляду на стан алкогольного сп'яніння є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння у обстежуваної особи.
Разом з тим відповідно до Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 307» границею допустимої похибки є +-0,05 мг/дм3, тобто така похибка допустима до 0,25 %, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,20 проміле, який було встановлено у ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки вказаний показник перебуває у межах можливої похибки вимірювань.
Враховуючи зазначене, зафіксований технічним засобом «АлкоФор 307» результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 0,20 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий показник знаходиться в межах допустимої похибки у вимірюваннях вказаним приладом (0,05).
Крім того, статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, як вбачається з матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, останній не містить письмових пояснень двох свідків, які б могли засвідчити, що особа перебувала в алкогольному сп'янінні, та проходила медичний огляд, так само матеріали справи не містять відеозапису, зроблених під час проведення огляду, як того вимагає ч. 2 ст. 266-1 КУпАП.
Зазначені порушення при складанні протоколу можуть вказувати про недотримання Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329, тому не може вважатись належним та допустимим доказом, на підставі якого можна б були прийняті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 172-20, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяМ. С. Рябцева