Справа № 587/1486/24
18 червня 2024 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М.,розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 23.10.2015 року,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
18.06.2024 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 656620 - 05 травня 2024 року близько 10-40 годин на 3 км автошляху Н-12 Суми-Полтава на території Сумського району, Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду на газоаналізаторі Драгер» 6810, тест № 1382, проба позитивна 0,39 проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона складу правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність);шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Фомінов Р.М. просили закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, підтримали письмові пояснення подані до канцелярії суду 18.06.2024 року.
Дійсно, згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань від 05.05.2024 року (час проходження обстеження - 12-25 годин) встановлено що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в порушення вимог інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» працівник поліції після продуття не запитав чи згоден ОСОБА_1 , з результатами Драгеру, не запропонував пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі.
А тому, керуючись ст. 247 ч. 1 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М.Черних