Провадження № 2-а/582/5/24
Справа № 582/160/24
Копія
23 травня 2024 року
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В.Д., за участю секретаря Коваль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержанта поліції Скрипченка Юрія Івановича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, про визнання протиправною та скасування постанови,
06 лютого 2024 року до Недригайлівського районного суду Сумської області надійшов вказаний адміністративний позов, у якому представник позивача, адвокат Грицик Г.О., просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 443655 від 02.01.2024, складену відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 126 КупАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.01.2024 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Постанову складено з підстав керування останнім транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушено п. 2.1 ПДР. З винесеною постановою позивач не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки при складанні постанови не було надано доказів вчиненого правопорушення, не взято до уваги пояснення та заперечення, порушено розгляд справи та права передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідач, поліцейський СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержант поліції ОСОБА_2 , надав суду відзив на позов, в якому заперечуючи проти позову вказував на правомірність оскаржуваної постанови, її прийняття уповноваженою особою, в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства. Вказав, що під час патрулювання 02.01.2024 на службовий планшетний пристрій надійшло анонімне повідомлення, пр те, що в с. Вільшана по вул. Рудка водій автомобіля Deo Lanos р.н НОМЕР_1 з'їхав у кювет та водій даного автомобіля перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце події було встановлено, що автомобіль, зазначений у повідомленні, перебуває у кюветі. Зі слів свідків було встановлено, що водій пішов у магазин. Підійшовши до водія, відповідач, представившись та пред'явивши посвідчення, намагався здійснити перевірку документів водія, але останній відмовився надати документи для перевірки. В ході спілкування водій вказав свої анкетні дані та повідомив, що автомобілем не керував, а потім повідомив, що їхав додому з гостей та не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав до кювету. Водію також було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "АЛКОТЕСТ", на що останній відмовився, але погодився проїхати на освідування до медичного закладу. Прибувши до КНП "Недригайлівська лікарня", ОСОБА_1 відмовився у присутності лікаря-нарколога від проходження освідування, про що зазначено в лікарському висновку.
Оскільки позивачем було порушено правила ПДР, то відносно останнього відповідачем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 443655 від 02.01.2024 за ч. 1 ст. 126 КУПаП, та протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 178422 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Копії вказаних документів ОСОБА_1 підписувати та отримувати відмовився.
Зазначив про встановлений та зафіксований факт порушення позивачем правил, а саме не надання на вимогу поліцейського документів визначених п. 2.1 ПДР України, в підтвердження чому надав суду відеозапис з місця події. Зазначав, що позивачу роз'яснено його права при розгляді справи та роз'яснено про участь захисника при розгляді справи. Вказує також, що при розгляді справи права позивача не порушено, визначену законом процедуру дотримано, стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, надав відеозапис з реєстратора. У зв'язку з чим просив суд у позові відмовити, а справу розглянути без його участі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області, Бащук О.Р., також надав суду відзив на позов, в якому заперечуючи проти позову вказував на правомірність оскаржуваної постанови, її прийняття уповноваженою особою, в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства. Підтвердив вказані поліцейським обставини, зазначив також, що з відео чітко вбачається, що саме ОСОБА_1 є власником даного автомобіля, оскільки останній декілька разів підходив до автомобіля, та знав де і що шукати. Вказує також, що при розгляді справи права позивача не порушено, визначену законом процедуру дотримано, стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП. Надав також копію пояснення поліцейського ОСОБА_2 , у зв'язку з чим у позові просив відмовити повністю, справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву.
Позивач та його представник, адвокат Грицик Г.О., у судове засідання не з'явились. У позовні заяві зазначено, що підставою складання даної постанови відповідно до рапорта від 02.01.2024 стала дорожньо-транспортна пригода - машина з'їхала в кювет, а водій з ознаками алкогольного сп'яніння та без документів. При цьому, ОСОБА_1 у вказаний у постанові час автомобілем не керував, поліцейські його не зупиняли, взагалі відсутні докази наявності дорожньо-транспортної пригоди, відповідно внаслідок якої ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння з'їхав в кювет; відсутні докази керування авто ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та взагалі відсутні докази знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння в авто в будь-який проміжок часу.
Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 02.01.2024 їхав власним автомобілем через вул. Рудка в с. Вільшана та дуже захотів в туалет. Знаючи, що на цій вулиці за зупинкою громадського транспорту є вбиральня, він з'їхав з дороги на ґрунтову дорогу за зупинкою та поставив машину так, щоб не заважати проїзду, та пішов в туалет. Після того повернувся до машини та намагався виїхати на асфальтову дорогу але забуксував, оскільки ґрунтова дорога розмокла. Тоді він вирішив піти до свого друга ОСОБА_3 , який має повнопривідний автомобіль та проживає по АДРЕСА_1 , щоб просити останнього витягти його на дорогу. Коли ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_3 , з'ясувалося, що той, разом із ОСОБА_4 обідав та вживав алкоголь. Так як ОСОБА_3 вживав алкоголь, то він запропонував ОСОБА_1 приєднатися до них, а автомобіль витягнуть завтра, на що останній погодився, приєднався до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і вживав алкоголь. Через деякий час ОСОБА_1 , повертаючись додому, зайшов до магазину, який працював цілодобово, щоб купити кави та цигарок. Після того, він вийшов з магазину та побачив, що біля його авто знаходяться поліцейські, які вели себе агресивно, та просили пройти обстеження на вміст алкоголю на місці події, а потім запропонували проїхати для цього в лікарню. Оскільки ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння не керував, поліцейські його не зупиняли, то він від проходження огляду відмовився, бо не був в той момент водієм.
З огляду на це, представник позивача просив позов задовольнити, скасуваши постанову та закривши щодо ОСОБА_1 адміністративне провадження за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, враховуючи позицію учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з оскаржуваною постановою серії БАБ № 443655 від 02.01.2024, ОСОБА_1 , 02.01.2024 о 17-55 в с. Вільшана по вул. Зарудка, керував автомобілем Deo Lanos р.н НОМЕР_1 , не маючи при собі відповідних документів, а саме не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим було порушено п.2.1.а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За вказане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 425 гривень.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993 р. № 3353 "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством,- страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до статті 53 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За змістом п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.4 (а) ПДР України, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1 ПДР України.
Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 1 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 222 КУпАП унормовано, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення дорожнього руху, за ст. 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого зокрема ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення зазначено, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зазначені вище норми закону, дають підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
В той же час, позивач в позовній заяві заперечує факт, що він був причетний до ДТП, а тому працівники поліції не мали права в нього вимагати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судом встановлено, що постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.05.2024 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, та накладено на стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Судом переглянуто відеозапис з реєстратора, де видно, що автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 скоїв ДТП, потім запис спілкування працівників поліції з позивачем, де працівник поліції роз'яснив позивачеві причини перевірки, щодо його причетності до ДТП, та відмова позивача надати посвідчення на право керування транспортним засобом.
При цьому суд відхиляє пояснення ОСОБА_1 , вважає що вони не відповідають дійсним обставинам справи та спрямовані на надання останньому можливості ухилитися від адміністративної відповідальності. Так, на відео ОСОБА_1 сам пояснює поліцейському під час їх поїздки до лікарні, що вживав алкоголь та не справився з керуванням і вилетів у кювет.
Слід звернути увагу, що правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 465/6677/16-а та від 13.03.2020 у справі №161/11159/16-а, визначають право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення на право керування транспортним засобом, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов'язок водія мати при собі таке посвідчення.
Суд, виходить з того, що водій зобов'язаний виконувати вимогу поліцейського щодо пред'явлення документів навіть у випадку, якщо за своїм внутрішнім переконанням вважає її незаконною. Оперує у такому випадку суд нормами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 21.3. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 2.1. Правил дорожнього руху,а також п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». Остання передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Також, є висновок Верховного Суду у справі №537/744/17 де зазначено, що диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки відповідні документи.
На переконання суду, факт керування ОСОБА_1 автомобілем мав місце, що свідчить про наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КупАП, а саме не пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-9,19,44,77,241 - 246,371 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержанта поліції Скрипченка Юрія Івановича, Головного управління Національної поліції в Сумській області, про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до другого апеляційного адміністративного суду, у встановленому законом порядку.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: В. Д. Жмурченко