Справа № 592/9454/24
Провадження № 1-кп/592/497/24
18 червня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вищевеселе, Великописарівського району Сумської області, громадянка України, не одружена, освіта середня, працює апаратником повітроподілу ТОВ «Техногаз-С», мешканка АДРЕСА_1 , раніше не судима,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12024200480001625 від 27.05.2024,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
27.05.2024 в період часу 13:50 по 13:52 ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Єва» ТОВ «РУШ», за адресою: м. Суми, вул. Британська, буд. 41-А, на стелажах косметикою побачила мобільний телефон марки «Iphone XS Мах», який необачності залишено ОСОБА_5 , та в ОСОБА_3 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні бажаючи настання таких наслідків, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в магазині «Єва» ТОВ «РУШ», за адресою: м. Суми вул. Британська, буд. 41-А, 27.05.2024 о 13:51 ОСОБА_3 , взяла зі стелажу з товаром мобільний телефон марки «Iphone X Max», IMEІ1: НОМЕР_1 вартістю 8418 грн, належний ОСОБА_6 та поклала до своєї сумки.
Після цього, ОСОБА_3 покинула приміщення магазину та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 за пред'явленим їй обвинуваченням винним себе визнала повністю, не оспорювала обставин, викладених в обвинувальному акті, і суду показала, що дійсно вчинила зазначену крадіжку, а саме коли побачила на стелажі мобільний телефон, то забрала його та вийшла з магазину. Після цього вимкнула телефон та дістала сім-карту і залишили телефон вдома. Наступного дня їй подзвонили поліцейські і вона вийшла до них разом з викраденим мобільним телефоном, після чого поїхали до райвідділу для складення матеріалів. Зазначила, що повернула мобільний телефон та щиро розкаюється у вчиненому.
Показання обвинуваченого щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, є послідовними, не містять протиріч, а тому визнаються належними доказами, які підтверджують пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення.
Визнавши на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, враховуючи думку прокурора, суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та тих, які необхідні для вирішення питання про стягнення судових витрат та долю речових доказів.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є «вчинена в умовах воєнного стану».
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке буде необхідне та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вартість викраденого майна, відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого майна (а.к.п. 20), особу обвинуваченої, яка раніше не судима (а.к.п. 25), не одружена, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п. 26, 27), за місце мешкання характеризується позитивно (а.к.п. 28).
Як обставини, які пом'якшують покарання, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При визначенні виду і розміру кримінального покарання суд також враховує, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «nulla poena sine lege» (ніякого покарання без закону), закріплений у ч.1 ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 «не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення», а також принцип «пропорційності», коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12).
Згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув'язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства. При цьому, суд враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.
Враховуючи викладене, засади, передбачені ст. 65 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи обставини вчинення злочину та вартість викраденого майна, добровільне відшкодування завданого збитку, викладену у заяві позицію потерпілої, про те, що вона претензій майнового характеру до обвинуваченої не має, щодо покарання покладається на розсуд суду, суд вважає за потрібне перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покарання з застосуванням ст. 69 КК України, як про це просив прокурор у судових дебатах.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 1135,92 грн (а.к.п. 24).
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 371, 374, 376, 392 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
На підставі ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 до відбуття призначеного покарання обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.06.2024 (справа №592/9236/24) на мобільний телефон «Iphone XS Max», IMEI1: НОМЕР_2 скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон «Iphone XS Max», IMEI1: НОМЕР_2 , переданий ОСОБА_6 на відповідальне зберігання вважати повернутим власнику;
-оптичний диск DVD-R № НОМЕР_3 , із записами камер внутрішнього відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , наданий ОСОБА_7 , залишити в матеріалах кримінального провадження, що зберігається в Окружній прокуратурі м. Суми.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення експертизи в сумі 1893,20 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1