Справа №522/9376/24
Провадження №1-кп/522/2852/24
18 червня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Одесі угоду про визнання винуватості, що надійшла разом із обвинувальним актом у кримінальному провадженні №22024160000000239 від 10.06.2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Любашівка Одеської області, громадянки України, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у період з 10 червня по 29 грудня 2023 року, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, під час спілкування у месенджері «Telegram», використовуючи акаунт « ОСОБА_6 », відправила наступні повідомлення:
- від 31.07.2023 о 23:18 з текстом: «В Донецке ненавидят Украину, так что возврата назад нет»;
- від 23.07.2023 о 01:14 з текстом: « ОСОБА_7 по порту. А бояться нада ПВО. Глянь в типичной Одессе, показали как у нас ПВО падает на дома»;
- від 10.06.2023 о 17:52 з текстом: «Люди снимали, там видно как ПВО влетает в дом. Говорят, что стоят между домами даже в центре»;
- від 15.06.2023 о 18:11 з текстом: «А этим козлам похер. Дамбу разрушили, теперь обстреливают Запорожскую электростанцию, хотят нас всех уничтожить. Смотрите сырую воду не пейте, все заражено»;
- від 06.08.2023 о 15:04 з текстом: «Одесса наводнена хуторянами! Одесситов почти не видно»;
- від 06.08.2023 о 15:05 з текстом: «Надеюсь, что изгоним этот хутор, только самим бы выжить»;
- від 06.08.2023 о 15:06 з текстом: «Они чувствуют здесь себя хозяевами жизни»;
- від 29.12.2023 о 00:11 з текстом: «Они просто пролетают мимо. А эти суки збивают над домами».
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Відповідно до ст. 472 КПК України, між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , 12.06.2024 року укладена угода про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_3 визнала себе винною у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має позитивну характеристику за місцем мешкання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , її захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 пояснили, що вони дійсно 12 червня 2024 року добровільно уклали угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22024160000000239 від 10.06.2024 року, згідно якої вони просять суд затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та, відповідно до вимог ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати знаряддя злочину, а саме: мобільний телефон «REDMI 10» з ІМЕІ (1) НОМЕР_1 . Крім того, на підставі ст. 75 КК України просять звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Під час складання угоди про визнання винуватості між підозрюваною та прокурором, сторони ознайомилися з положеннями ст.ст. 472, 473, 474 КПК України, які зрозумілі кожному з них.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим. Згідно з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого (ч. 1 ст. 436-2 КК України) злочину.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 436-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Судом було з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до неї застосовано у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Дослідивши угоду про визнання винуватості, суд переконався, що сторони добровільно уклали зазначену угоду, що укладена угода була добровільним волевиявленням обвинуваченої, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіряючи угоду на відповідність ч. 7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що зазначена угода від 12.06.2024 року про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом. Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує особу обвинуваченої, що вона позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, а також те, що вона обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння у його розкритті та відсутність судимостей.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка характеризується позитивно, приймаючи до уваги те, що є обставини, що пом'якшують покарання, а саме, що вона щиро розкаялася у вчиненні злочину, активно сприяла розкриттю злочину, раніше не судима, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання відповідно до угоди за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Суд вважає, що вказане вище покарання буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченою ОСОБА_3 .
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
При цьому, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Зважаючи на те, що вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон «REDMI 10» з ІМЕІ НОМЕР_2 є знаряддям кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного майна спеціальну конфіскацію та передати його у дохід держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2024 року (справа №522/3831/24, провадження №1-кс/522/3032/24), так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.
Керуючись ст.ст. 174, 182, 314-316, 370, 374-375, 394, 395, 474, 475, 532 КПК України,
Затвердити угоду, укладену 12 червня 2024 року про визнання винуватості між підозрюваною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22024160000000239 від 10.06.2024 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме строк випробування, рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 18 червня 2024 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 30.05.2024 року (справа №522/3831/24, провадження №1-кс/522/3032/24), а саме: на смартфон Redmi 10, вилучений 28.05.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Речовий доказ: мобільний телефон «REDMI 10» з ІМЕІ (1) НОМЕР_1 , - передати у дохід держави.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгодженого сторонами покарання, ухвалення вироку без їх згоди на покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків угоди, а прокурором виключно з підстав призначення покарання менш сурового, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні у якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Судом роз'яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України. Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 діб з дня проголошення вироку суду, а також у касаційному порядку, що визначено у п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України.
Суддя ОСОБА_1