донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.09.2006 р. справа №12/162
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Колядко Т.М., Мирошниченка С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Гуляєв О.О. -за довір.,
від відповідача:
Царенко О.В. -за довір.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області у особі структурної одиниці Макіївські електричні мережі м. Макіївка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
11.07.2006 року
по справі
№12/162
за позовом
Приватного підприємства "Аякс" м. Харцизьк Донецької області
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області у особі структурної одиниці Макіївські електричні мережі м. Макіївка Донецької області
про
стягнення 21 892 грн. 18 коп.
У судовому засіданні було оголошено перерву
з 12.09.2006 року по 13.09.2006 року
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2006 року (суддя Склярук О.І.) частково задоволені позовні вимоги приватного підприємства "Аякс" м. Харцизьк Донецької області (далі по тексту - Підприємство) до відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області у особі структурної одиниці Макіївські електричні мережі м. Макіївка Донецької області (далі по тексту - Товариство) про стягнення 21 892 грн. 18 коп.
У обгрунтування висновків, які викладені у оскарженому рішенні місцевий суд послався на те, що вимоги позивача законні та обгрунтовані у задоволеній частині.
Згідно рішення суду першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 16 652 грн. 20 коп., три відсотки річних в сумі 540 грн. 63 коп. та збитки від інфляції в сумі 1 487 грн. 21 коп. В задоволенні решти вимог про стягнення пені в сумі 3 119 грн. 25 коп. - відмовлено за необгрунтованістю.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема, заявник послався на те, що господарський суд не надіслав на його адресу ухвалу від 09.06.2006 року про залучення до участі у справі ВАТ "Донецькобленерго" в якості належного відповідача. Також, на думку відповідача, суд першої інстанції дав невірну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а саме договору № 107/41/120 від 31.03.2005 року, який був укладений між Підприємством та структурною одиницею Макіївські електричні мережі, оскільки у матеріалах справи відсутні наледним чином оформлені додатки до вищезгаданого договору, які є його невід'ємною частиною. Тому Товариство вважає, що позивач не обгрунтував належним чином позовні вимоги. Крім того, у апеляційній скарзі та під час судового засідання Товариством були наведені і інші заперечення, які, на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти її задоволення заперечує і вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
З метою повного, та всебічного дослідження обставин справи її розгляд апеляційним судом неодноразово відкладався, а також у відповідача були витребувані додаткові докази, які були необхідні для з'ясування повноважень структурної одиниці Макіївські електричні мережі укладати угоди та діяти від імені ВАТ "Донецькобленерго".
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донгецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з структурної одиниці Макіївські електричні мережі суми у розмірі 21 892 грн. 18 коп., яка складається з: заборгованості в сумі 16 723 грн. 20 коп., пені в сумі 3 132 грн. 51 коп., трьох відсотків річних в сумі 542 грн. 93 коп. та збитків від інфляції в сумі 1 493 грн. 54 коп.
В подальшому позивач зменшив свої вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16 652 грн. 40 коп., пеню в сумі 3 119 грн. 25 коп., три відсотки річних в сумі 540 грн. 63 коп. та збитки від інфляції в сумі 1 487 грн. 21 коп.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2006 року суд першої інстанції по клопотанню позивача залучив до участі у справі в якості належного відповідача ВАТ "Донецькобленерго".
Відповідно до норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість оскарженого рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з урахуванням додатково витребуваних у відповідача документів та пояснень представників сторін, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Наявний у матеріалах справи договір № 107/41/120 від 31.03.2005 року (а.с. 9-10) був підписаний повноважними представниками Підприємства та структурної одиниці Макіївські електричні мережі, яка в той час мала достатньо повноважень укладати договори від імені юридичної особи - ВАТ "Донецькобленерго". Це доводиться наданими відповідачем на вимогу апеляційного суду положенням про Макіївську електричну мережу та довіреністю № 221 від 31.03.2005 року на ім'я її директора - Мурзи І.Д. Тому судова колегія приходить до висновку, що вищезгаданий договір є укладеним, а його умови - обов'язковими для виконання Товариством та Підприємством.
Виконання Підприємством зобов'язань за договором № 107/41/120 від 31.03.2005 року (далі по тексту - договір) щодо проведення робіт по монтажу та наладкі засобів охоронно-пожежної сигналізації в приміщеннях Товариства доводиться наявними у матеріалах справи доказами (а.с.13-16). Вартість виконаних позивачем на підставі договору робіт фактично складає 16 652 грн. 40 коп., що також доводиться матеріалами справи (а.с. 13).
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Відповідач не довів, що він належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оплати виконаних позивачем робіт по монтажу та наладкі засобів охоронно-пожежної сигналізації в приміщеннях Товариства.
Відповідно до норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази, які є в матеріалах справи доводять, що вимоги поивача законні та обгрунтовані у частині, задоволеній господарським судом. Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, які викладені у оскарженому рішенні.
Заперечення відповідача в частині того, що місцевий суд безпідставно задовольнив вимоги позивача, апеляційна інстанція до уваги не приймає, як необгрунтовані, оскільки відповідач не надав апеляційному суду докази у підтвердження своїх заперечень. Не містять таких доказів і матеріали справи.
Судова колегія під час перегляду справи дійшла висновку, що господарський суд правомірно застосував до спррних правовідносин норми ст. 625 Цивільного кодексу України. Тому апеляційний суд погоджується з тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16 652 грн. 40 коп., трьох відсотків річних в сумі 540 грн. 63 коп. та збитків від інфляції в сумі 1 487 грн. 21 коп. є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про необгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства пені в сумі пеню в сумі 3 119 грн. 25 коп., на думку апеляційної інстанції, також є правомірними.
При перевірці оскарженого рішення судова колегія також не встановила ніяких інших порушень або неправильного засосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Тому заперечення відповідача в частині того, що господарський суд порушив норми процесуального права також не приймаються до уваги апеляційним судом.
Що стосується інших заперечень відповідача, то вони судовою колегією також до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують правомірні висновки господарського суду, які викладені у оскарженому рішенні.
За таких обставин, апеляційна скаргаТовариства задоволенню не підлягає в зв'язку з тим, що викладені в ній заперечення не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що при винесенні рішення від 11.07.2006 року господарський суд Донецької області з'ясував всі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, та вірно застосував норми чинного законодавства, тому воно скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2006 року по справі № 12/162 -залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Колядко Т.М.
Мирошниченко С.В.
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2. відповідачу м. Горлівка
3. відповідачу м. Макіївка
4. у справу
5. ДАГС
6. господарському суду