донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.12.2007 р. справа №11/201
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Ніколаєв О.С. дов. № Н-01/4001 від 25.12.2005р.,
від відповідача:
Сукач Т.В. дов. 09-84 від 05.01.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
17.09.2007 року
по справі
№ 11/201 (Чернота Л.Ф.)
за позовом
Державне підприємство"Донецька залізниця" м.Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області
про
стягнення 1372 грн. 80 коп
Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» 1372грн. 80коп. штрафу за невиконання планів перевезень № 12/582 та № 764 по залізницях призначення у січні 2007року.
Господарський суд Донецької області рішенням від 17.09.2007р. у справі № 11/201 позов задовольнив у повному обсязі, стягнув з відповідача на користь Державного підприємства “Донецька залізниця» штраф за невиконання планів перевезень вантажів по залізницях призначення за січень 2007р. в сумі 1372грн. 80коп.
Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2007р. по справі № 11/201 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення судом були порушені норми матеріального права - § 6 ст. 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 106 Статуту залізниць України та процесуального права - ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, в частині всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Заявник скарги вважає, що судом при винесенні рішення не було з'ясовано, чи є Донецька, Південна, Південно-Західна та Одеська залізниці, залізницями призначення при перевезенні експортних вантажів.
Заявник скарги вважає, що господарським судом не були належним чином досліджені ті обставини, які стали підставами для покладення відповідальності у вигляді штрафу у сумі 1372грн. 80коп. за невиконання планів перевезень по залізницях призначення на ВАТ “ММК імені Ілліча», оскільки ні в Статуті залізниць України, ні в Правилах планування перевезень вантажів, ні в Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі УМЗВС) не має прямої вказівки на те, що при перевезеннях вантажів у міжнародному сполученні залізницею призначення визначаються залізниці, через залізничні станції яких передаються вантажі за кордон.
В уточненні до апеляційної скарги від 30.10.2007р. ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» зазначив про те, що в облікові картки внесені недостовірні дані про запланований обсяг перевезень і виконання плану перевезень, що є порушенням положень пункту 6.7 Правил планування перевезень вантажів, тому вважає облікові картки неналежними доказами по справі. Крім того, заявник скарги вважає застосування господарським судом ч.4 ст.106 Статуту залізниць України неправомірним, і дану норму права такою, що не регулює спірні питання.
Позивач вважає рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2007р. у справі № 11/201 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарський суд мотивуючи своє рішення тим, що оскільки відповідно до параграфу 6 статті 7 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник зобов'язаний в накладній на перевезення вантажу вказати вихідні прикордонні станції переходу (перетинання) державного кордону, тому визнав залізниці, через станції яких був переданий вантаж, залізницями призначення на території України та визнав нарахування штрафу здійсненим правомірно.
Дані висновки господарського суду є помилковими враховуючи наступне.
Порядок планування перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом встановлений Тимчасовим Положенням про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993р. №357, та яким зазначено, що вказане перевезення здійснюється за місячними планами, погодженими між учасниками перевезень або за заявками вантажовласників.
Пунктом 1 розділу 1 Тимчасового положення встановлено, що для перевезення експортних вантажів залізничними або залізнично-водними шляхами сполучення вантажовласники не пізніш як за 20 днів до початку планового місяця подають залізницям відправлення розгорнуті заявки на перевезення експортних вантажів, у яких зазначаються вид та кількість вантажу в тоннах і вагонах, прикордонні залізничні станції, морські та річкові порти, через які прямуватимуть ці вантажі, країну призначення та вантажоодержувача (покупця).
Укрзалізниця на підставі даних що подаються залізницями відправлення, складає на плановий місяць проект плану перевезень по мережі залізниць України за номенклатурою згідно з додатком до цього Положення в тоннах і вагонах у середньому на добу і не пізніш як за 14 днів до початку планового місяця доводить його до заінтересованих сторін, у тому числі до іноземних залізниць.
Відповідно до п. 4 Тимчасового положення після уточнення з Укрзалізницею даних проекту плану перевезень вантажовласники за 12 днів до початку планового місяця повинні повідомляти залізницям детальну розшифровку номенклатури вантажів, що підлягає перевезенню.
Пунктом 6 Тимчасового положення передбачене спільне погодження плану перевезень експортних вантажів з Укрзалізницею і вантажовласниками не пізніше як за 4 дні до початку планового місяця, цей план перевезень затверджується Мінтрансом та доводиться до виконавців.
Такий порядок планування був встановлений і п.п. 1.4, 2.1, 2.2 Правил планування перевезень вантажів, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин.
Позивачем в підтвердження позовних вимог наданий план перевезень вантажів № 764 на січень 2007р., замовлення від 03.01.2007р. на відправлення 339 полувагонів шлаку в обсязі 23100тн, листи про внесення змін до планів перевезень, облікові картки № 12/582 та № 764.
Із наданих документів слід, що плани перевезень № 12/582 та № 764 були надані та прийняті до виконання при узгоджені тільки з відділом планування перевезень вантажів та станцією Маріуполь-Сортувальний.
В планах перевезень № 12/582 та № 764 вказані найменування залізниці і станції призначення, країни призначення, прикордонні станції, одержувач вантажу.
Позивачем не надано документів про узгодження виконання планів за декадами та про узгодження порядку виконання планів перевезень.
Залізницею в облікових картках № 12/582 та № 764 облік виконання плану перевезень вантажів здійснений по залізницями призначення Азербайджанській, Казахстанській, Приволзькій, Північно-Кавказькій, Білоруській, Литовській, Латвійській, Естонській, Московській, Горьківській, Південно-Східній, Південно-Уральській, Молдавській, Армянській, Грузинській та іншим залізницям, тоді як штраф за невиконання плану перевезень нарахований по Одеській, Донецькій, Південно-Західній, Південній залізницям.
Дані обставини свідчать про те, що залізницею при плануванні експортних перевезень та нарахуванні штрафу за невиконання плану перевезень по залізницям призначення, якими ним визначені залізниці вихідних прикордонних станцій переходу (перетинання) державного кордону, порушений встановлений Тимчасовим положенням порядок планування перевезень та п. п. 3.1, 3.6, 6.7 Правил планування перевезень вантажів.
Господарським судом не було досліджено дотримання при плануванні перевезень спірних експортних вантажів порядку встановленого Тимчасовим положенням про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом, та Правил планування перевезень вантажів.
Відповідно до п.6.7 Правил планування перевезень вантажів дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон.
Оскільки в матеріалах справи немає документів, які підтверджують узгодження виконання планів № 12/582 та № 764 по декадам (декадні заявки, та інші), достовірність внесення залізницею даних по узгодженим перевезенням експортних вантажів по залізницям призначення перевірити неможливо. Тобто, позивачем не доведено правильність внесення до облікової картки цих даних і правомірність нарахування штрафу за невиконання планів перевезень.
Крім того, з позовної заяви слід, що штраф нарахований за невиконання плану перевезень по Одеській, Донецькій, Південно-Західній, Південній залізницям, тоді як в облікових картках залізницями призначення зазначені Азербайджанська, Казахстанська, Приволзька, Північно-Кавказька, Білоруська, Литовська, Латвійська, Естонська, Московська, Горьківська, Південно-Східна, Південно-Уральська, Молдавська, Армянська, Грузинська та інші, тобто ті кінцеві закордонні залізниці призначення на які був відвантажений вантаж за накладними УМВС.
Таким чином, висновок господарського суду про доведеність позовних вимог наданими позивачем документами є помилковим.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду про те, що вихідні прикордонні станції переходу (перетинання) державного кордону є на території України залізницями призначення відповідно до параграфу 6 статті 7 УМВС, оскільки положення даної статті не містять таких висновків.
Згідно ст. 7 § 6 Угоди відправник вантажу зобов'язаний у накладній на перевезення вантажу вказати вихідні прикордонні станції країни відправлення і транзитних країн через які повинен прослідувати вантаж.
Приймаючі до уваги положення параграфа 1 статті 22 УМВС, додатки 12.1, 12.2 до параграфу 1 статті 7 УМВС, Пояснення по заповненню накладної УМВС, які є додатком до статті 7.15 УМВС слід зазначити, що залізниця на якій розташована станція переходу державного кордону, та залізниця призначення на території інших країн не є тотожніми поняттями, тому в порушення статті 106 Статуту залізниць України, господарським судом штраф за невиконання плану перевезень стягнуто по залізницям, станції яких здійснювали передачу вантажів за кордон.
Колегією суддів приймаються до уваги положення п. 1.2 р. 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, згідно якого встановлений розмір штрафу за невиконання плану перевезень тільки по українським залізницям призначення.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Між сторонами укладено договір № 84/2462 від 25.03.2004р. про організацію перевезень вантажів, пунктом 4.1 якого встановлено, що залізниця та ВАТ «ММК ім. Ілліча»несуть відповідальність за невиконання планів перевезень у відповідності до Статуту залізниць України. Нарахування штрафних санкцій за невиконання планів перевезень здійснюється згідно з Правилами планування вантажів.
Однак, в умовах договору не передбачена відповідальність відправника по сплаті штрафу за невиконання плану перевезень в разі невиконання запланованих перевезень по залізницях, станції яких передають вантаж за кордон.
Статтею 106 Статуту залізниць України також не передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу в цих випадках.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що Статутом залізниць України та Правилами планування перевезень вантажів не встановлена відповідальність відправників за невиконання плану перевезень вантажів по залізницям на станціях яких передаються вантажі за кордон. Відповідальність сторін за порушення правил перевезень та порядку планування експортних, імпортних вантажів встановлена розділом 6 Тимчасового положення, однак в пунктах 27, 28 цього Тимчасового положення не передбачена відповідальність за невиконання планів перевезень по експортним вантажам по залізницям, через вихідні прикордонні станції яких передається вантаж з зазначених у позові підстав.
При наявності обставин, встановлених апеляційним господарським судом, позовні вимоги ДП “Донецька залізниця» про стягнення 1372грн. 80коп. штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення на станціях яких здійснювалася передача вагонів з вантажем за кордон, визнаються недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2007р. у справі № 11/201 по задоволення позовних вимог про стягнення 1372грн. 80коп. штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення є таким, що винесено без всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, що є порушенням ст.43 ГПК України, тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» - задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2007р. у справі № 11/201скасувати.
Державному підприємству “Донецька залізниця» м. Донецьк відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області 1372грн. 80коп.штрафу за невиконання планів перевезень вантажів № 764 та № 12/582 у січні 2007р. по залізницях призначення, на станціях яких здійснюється передача вагонів з вантажем за кордон.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь Донецької області 51грн. 00коп. суми державного мита сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.
Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження».
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС