"04" грудня 2007 р.
Справа № 12/173/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В. В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О. О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ярошевський Г.В. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд», м. Київ
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 9 липня 2007 р.
у справі № 12/173/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд», м. Київ
до Приватного підприємства «Томан», м. Миколаїв
про стягнення 1071323 грн. 20 коп.
28.03.2007 р. відкрите акціонерне товариство «Мостобуд» (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства «Томан» (далі відповідач) про стягнення 1 071 323 грн. 20 коп., з яких: 270 000 грн. складають -борг, 26 190 грн. -індекс інфляції, 5128 грн. 20 коп. -3% річних та 770 005 грн. -заподіяні збитки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору № 20 - ЮР-Д від 25.02.2006 р. відповідач зобов'язався виготовити буровий інструмент, згідно Специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору, а позивач прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Позивач здійснив попередню оплату в сумі 270 000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 479 від 21.02.2006 р., № 867 від 16.03.2006 р, № 919 від 21.03.2006 р., № 1036 від 30.03.2006 р. Відповідач, згідно Специфікації № 1 виготовив та передав позивачеві за видатковими накладними № 0000010 та № 0000011 від 27.03.2006 р. обсадні труби діаметром 1500 мм L4м у кількості 4 штук на загальну суму 330 000 грн.
Але, виготовлені відповідачем обсадні труби не відповідають якості, згідно вимог укладеного договору та чинного законодавства, а також є непридатними для використання.
Так, при прийнятті продукції був відсутній паспорт, що є порушенням п. 3.4. договору.
Крім того, було встановлено, що:
- деталі кріплення при з'єднанні обсадних труб -конусні кільця -не відповідають кресленню;
- конструкція конусного кільця не забезпечує надійність крепіжного вузла із-за начного зменшення конусної поверхні кільця в місті контакту з конусом болта. Результат - збільшення контактних напруження та швидке змяття кільця, метал якого не пройшов термообробку. Радіус зовнішньої поверхні кільця не відповідає радіусу поверхні труби. Утворюються виступи в місцях спряження цих поверхонь.
- установка деталів кріплення конусного кільця та втулки різьбової в гніздо фланців виконана довгими швами катетом 8 мм впотай. Така конструкція не дозволяє робити часто заміну кільця та втулки без ушкодження посадочної поверхні гнізд на фланцях.
- крепіжні вироби термічно не оброблені, твердість значно менше проектної; на деталях немає заводського клейма ВТК та маркування; немає паспортів, що підтверджується актом від 12.04.2006 р. та актом від 07.09.2007 р., підписаного представниками сторін, а тому відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 20-ЮР-Д від 25.02.2006 р., що є порушенням норм чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 193, ч. ч. 1, 4 ст. 268 ГК України та ст. 526 ЦК України
На адресу відповідача позивачем була надіслана претензія № 277-ЮР від 18.07.2006 р. з вимогою повернення раніше одержаних коштів в сумі 270000 грн. запропоновано вважати договір № 20-ЮР-Д від 25.01.2006 р. таким, що втратив чинність.
Відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію за № 169 від 18.08.2006 р., в якій повністю відхилив претензійні вимоги останнього.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним договором позивач зазнав значних збитків в сумі 770005 грн., що підтверджується розрахунком збитків за квітень - червень 2006 року на будівництві Подільського мостового переходу через річку Дніпро в м. Києві.
Також, порушення умов договору тягне за собою для відповідача відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, внаслідок чого загальна сума боргу відповідача перед позивачем з урахуванням основного боргу, індексу інфляції, 3% річних та збитків на день подання позову складає 1071323 грн. 20 коп.
Крім того, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 10713 грн. 20 коп. на сплату держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки:
- виготовлення обсадних колон відповідачем здійснено відповідно до розробленої технології, на яку одержано державний патент, згідно затверджених креслень (відповідно до Деклараційного патенту на корисну модель за номером 6224, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності 15.04.2005р.) Вони повністю придатні для використання за умов дотримання технології їх застосування.
- позивачеві було поставлено 4 обсадні труби, які є складовою частиною обсадної колони, яка відповідно до Специфікації № 1 до договору № 20-ЮР-Д від
25.01.2006 р. складається з 9 обсадних труб та ножової коронки. Обсадна колона є готовим виробом відповідно до п. п. 1.1 та 3.4 договору. Позивачеві були поставлені тільки деякі окремі частини готового виробу (обсадної колони), а відповідно до п. 3.4 договору, тільки готові вироби передаються замовнику з актом-сертифікатом ВТК виробника
- акт перевірки якості виготовлення обсадних труб від 12.04.2006 р. складений без участі представників відповідача. При складенні акту від 07.09.2006 р. у представників відповідача виникли зауваження з приводу претензій до якості обсадних труб з боку позивача, так як вони є безпідставними. За результатами перевірки, сторонами був складений акт яким передбачено, що відповідач, за зверненням позивача, виготовить нові вузли кріплення, при цьому приймання виготовлених вузлів буде здійснюватись до постановки на обсадну трубу, у зв'язку з чим відповідач розпочав виготовлення вузлів кріплення за чертежами, які були надані йому управлінням механізації позивача, про що останній був повідомлений листом від 02.10.2006 р. Але, відповіді або будь-якого звернення від позивача відповідач не отримав.
- позивачем наданий розрахунок збитків за квітень-червень на будівництві Подільського мостового переходу через річку Дніпро в м. Києві через виявлений дефект комплекту обсадних труб. Але, ці труби є несамостійною складовою частиною обсадних колон, як готового виробу. Готовий виріб позивачеві з боку відповідача не поставлявся, тому незрозуміло яким саме виробом проводилися ці роботи. Крім того, листом № 567 від 18.05.2006 р. позивач посвідчується неможливість прийняття обсадних труб до експлуатації, у зв'язку з чим використання непридатних до експлуатації труб при проведені робіт з будівництва Подільського мостового переходу є неможливим, а тому відповідачем не допущено порушень вимог ч. 1 ст. 193, ч. ч. 1, 4 ст. 268 ГК України та ч. 1 ст. 526 ЦК України. Також, наданий позивачем розрахунком не встановлює причинний зв'язок між нібито скоєним відповідачем порушенням та спричиненою шкодою.
Згідно ч. 8 ст. 269 ГК України -позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, внаслідок чого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09. 07.2007 р. (суддя Семенов А.К.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем недоведене:
- що, при виконанні договору відповідач порушив вимоги ст. 849 ЦК України, а сам позивач здійснив дії, які надають йому право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;
- що, відповідач допустив відступи від умов договору або інші недоліки у роботі, які є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений йому розумний строк, що відповідно до ч. 3 ст. 858 ЦК України надає замовнику право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків;
- що, договір підряду розірваний відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України та що позивач згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України набув право вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих розірванням договору,
- що вимоги щодо відмови від договору в односторонньому порядку та щодо повернення сум передоплати ґрунтуються на умовах укладеного договору,
Крім того, позивачем не надано доказів на обґрунтування тієї обставини, що він зазнав збитків в сумі 770 005 грн. при будівництві Подільського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві і ці збитки виникли з вини відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони було повідомлено у встановленому законом порядку. Проте 04.12.2007 р. до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання його представника.
Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що позивачем не надано будь-яких доказів неможливості явки в судове засідання його представника, а крім того, вказана позивачем в клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів позивача може здійснюватися любою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку немає.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2006 р. сторони уклали договір № 20-ЮР-Д за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити буровий інструмент, згідно специфікації № 1, а позивач зобов'язався прийняти вироби та оплатити їх вартість (а. с. 9 -11).
Вартість інструмента, що підлягає виготовленню визначена сторонами у п. 2.1 договору та складає 761522 грн.
Згідно специфікації № 1 відповідач зобов'язався виготовити:
- 7 обсадних труб діаметром 1500 мм L4м з вузлами кріплення загальною вартістю 569100 грн.;
- 2 обсадні труби діаметром 1500 мм L2м з вузлами кріплення загальною вартістю 118422 грн.;
- 2 ножові коронки діаметром 1500 мм з різцями загальною вартістю 74000 грн.,
а всього продукції на загальну суму 761522 грн. (а. с. 12).
Відповідно до п. 2.2 договору позивач зобов'язався оплатити виконані роботи авансовим платежем в розмірі 50% від їх вартості до початку виконання робіт та остаточний платіж в розмірі 50% здійснити по факту готовності виробів.
Пунктом 3.1 договору сторонами встановлено, що виготовлення інструмента виконується в строки, що обумовлені в специфікації № 1.
Згідно п. п. 3.2, 3.4 договору -номенклатуру та кількість інструмента визначає замовник, а готові вироби передаються останньому за товарними накладними з актом сертифікатом ВТК виробника.
Завершення виконання робіт оформляється актом здачі-прийняття робіт. Датою закінчення робіт є дата підписання названого акта уповноваженими представниками сторін (п. 3.5, 3.6 договору).
Відповідно до п. 3.7 договору -по завершенню виконання робіт виконавець направляє замовнику оформлений з свого боку акт здачі-прийняття робіт, а останній протягом 10 календарних днів проводить прийом робіт і надсилає виконавцю, оформлений з свого боку акт або мотивовану відмову від прийому робіт.
В разі мотивованої відмови від прийому робіт сторонами складається перелік необхідних доробок та строк їх виконання (п. 3.8 договору).
Якщо замовник протягом 10 календарних днів не повертає виконавцю належним чином оформлений акт здачі-прийняття робіт або мотивовану відмову від їх прийняття, то роботи вважаються прийнятими з моменту отримання замовником акта та підлягають оплаті згідно з умовами договору (п. 3.9 договору).
Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що замовник повинний своєчасно надати виконавцю технічну документацію, зразки або інші дані, необхідні для виконання робіт, а п. 4.2.2 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний виготовити вироби відповідно до вимог креслень, стандартів та зразків.
Згідно п. 4.2.3 договору -готові вироби здаються замовнику відповідно до умов укладеного договору.
Пункти 5.1 -5.5 договору передбачають відповідальність сторін за неналежне виконання своїх обов'язків за договором.
Відповідно до п. 8.4 -договір вступає в дію з моменту підписання та діє до повного його виконання.
Платіжними дорученнями № 479 від 21.02.2006 р. на суму 100000 грн., № 867 від 16.03.2006 р. на суму 50000 грн., № 919 від 21.03.2006 р. на суму 50000 грн. та № 1036 від 30.03.2006 р. на суму 70000 грн. позивач перерахував відповідачеві 270000 грн. (а. с. 13 -16).
За видатковими накладними № 0000010 та № 0000011 від 27.03.2006 р. позивач отримав від позивача чотири обсадні труби діаметром 1500 мм L4м загальною вартістю 330000 грн. ( а. с. 18, 19).
12.04.2006 р. позивач в однобічному порядку склав акт перевірки якості чотирьох виготовлених відповідачем обсадних труб діаметром 1500 мм, в якому зазначив наступні дефекти:
- деталі кріплення при з'єднанні обсадних труб -конусні кільця -не відповідають кресленню;
- конструкція конусного кільця не забезпечує надійність крепіжного вузла із-за значного зменшення конусної поверхні кільця в місті контакту з конусом болта. Результат - збільшення контактних напруження та швидке змяття кільця, метал якого не пройшов термообробку. Радіус зовнішньої поверхні кільця не відповідає радіусу поверхні труби. Утворюються виступи в місцях спряження цих поверхонь.
- установка деталів кріплення конусного кільця та втулки різьбової в гніздо фланців виконана довгими швами катетом 8 мм впотай. Така конструкція не дозволяє робити часто заміну кільця та втулки без ушкодження посадочної поверхні гнізд на фланцях.
- крепіжні вироби термічно не оброблені, твердість значно менше проектної; на деталях немає заводського клейма ВТК та маркування. Немає паспортів. (а. с. 21).
07.09.2006 р. сторонами складений акт перевірки якості виготовлених чотирьох обсадних труб, який дослівно дублює одноосібно складений позивачем акт від 12.04.2006 р. Зазначений акт підписаний відповідачем з зауваженнями, згідно яких останній вважає, що виготовлені ним обсадні труби відповідають розробленій технології, на яку одержано державний пакет, згідно затверджених креслень та повністю придатні для використання за умов дотримання технології їх застосування (а. с. 20, 62).
Після чого, сторонами, відповідним актом, було погоджено, що відповідач за зверненням позивача виготовить нові вузли кріплення за кресленнями № 5773-01.00.00.01; № 5773-01.01.00.01; № 5773-01.00.02. При цьому приймання виготовлених вузлів кріплення буде здійснюватись до установки на обсадну трубу, а це приймання буде оформлятись актом приймання-передачі підписаного уповноваженими особами (а. с. 61).
Виконуючи вищеназвану домовленість, відповідач розпочав виготовлення вузлів кріплення за вертежами, які були надані йому управлінням механізації позивача, про що повідомив останнього листом № 190 від 02.10.2006 р. направивши його рекомендованою кореспонденцією (а. с. 63, 64).
На цей лист відповіді або будь-якого звернення від позивача відповідач не отримав.
Претензію позивача № 277-ЮР від 18.07.2006 р. відповідач залишив без задоволення посилаючись на її безпідставність (а. с. 22 -29, 31 -32).
Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо безпідставності та необґрунтованості заявленого позову виходячи з наступного.
Відповідно до умов укладеного договору від 25.01.2006 р. та специфікації № 1 до нього відповідач зобов'язався виготовити буровий інструмент, а саме: 7 обсадних труб діаметром 1500 мм L4м з вузлами кріплення загальною вартістю 569100 грн.; 2 обсадні труби діаметром 1500 мм L2м з вузлами кріплення загальною вартістю 118422 грн. та 2 ножові коронки діаметром 1500 мм з різцями загальною вартістю 74000 грн., загальною вартістю 761522 грн., а позивач -прийняти названі вироби та оплатити їх вартість на умовах попередньої оплати в розмірі 50% протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору, а решту частину -протягом 3-х банківських днів з дати закінчення виконання робіт, тобто після оформлення сторонами акта здачі-прийому робіт (п. п. 2.1; 2.3; 3.5 договору), тому місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що вищеназваний договір, згідно ст. 837 ЦК України, є договором підряду та правовідносини сторін регулюються главою 61 цього Кодексу.
Відповідно до умов укладеного договору, позивач в строк до 30.01.2006 р. повинний був сплатити відповідачеві 380761 грн. попередньої оплати.
З платіжних доручень № 479 від 21.02.2006 р. на суму 100000 грн., № 867 від 16.03.2006 р. на суму 50000 грн., № 919 від 21.03.2006 р. на суму 50000 грн. та № 1036 від 30.03.2006 р. на суму 70000 грн. позивач перерахував відповідачеві лише 270000 грн.
При викладених обставинах вважати, що позивач виконав свої зобов'язання за укладеним договором своєчасно та в повному обсязі -неможливо, у зв'язку з чим протилежні ствердження останнього до уваги прийнятими бути не можуть.
Договором передбачено, що відповідач повинний виготовити інструмент в строк обумовлений в специфікації № 1 (п. 3.1 договору).
Але, в названій специфікації № 1 (а. с. 12) конкретний строк виконання робіт сторонами не встановлений, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 846 ЦК України відповідач зобов'язаний виконати роботу, а позивач має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Незважаючи на невиконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним договором щодо своєчасної та повної сплати авансового платежу відповідач виготовив, а позивач отримав за видатковими накладними № 0000010 та № 0000011 від 27.03.2006 р. чотири обсадні труби діаметром 1500 мм L4м загальною вартістю 330000 грн.
Наведене свідчить про те, що позивачеві було поставлено 4 обсадні труби, які є складовою частиною обсадної колони, яка відповідно до Специфікації № 1 до договору № 20-ЮР-Д від 25.01.2006 р. складається з 9 обсадних труб та ножової коронки. Обсадна колона є готовим виробом відповідно до п. п. 1.1 та 3.4 договору, а тому позивачеві були поставлені тільки деякі окремі частини готового виробу (обсадної колони), а відповідно до п. 3.4 договору, тільки готові вироби передаються замовнику з актом-сертифікатом ВТК виробника.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли розбіжності щодо якості виготовлених відповідачем обсадних труб. Позивач вважає, що вони не відповідають якості, згідно вимог укладеного договору та чинного законодавства, а також є непридатними для використання. Відповідач навпаки стверджує, що виготовлені ним обсадні труби відповідають розробленій технології, на яку одержано державний пакет, згідно затверджених креслень та повністю придатні для використання за умов дотримання технології їх застосування.
Згідно ч. 3 ст. 858 ЦК України -якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі з істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Статтею 849 ЦК України передбачено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги -відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до вищеназваного законодавства України уповноваженими представниками сторін складений та підписаний акт, яким погоджено, що відповідач за зверненням позивача виготовить нові вузли кріплення за кресленнями № 5773-01.00.00.01; № 5773-01.01.00.01; № 5773-01.00.02. При цьому приймання виготовлених вузлів кріплення буде здійснюватись до установки на обсадну трубу, а це приймання буде оформлятись актом приймання-передачі підписаного уповноваженими особами. Строк виконання відповідачем названих робіт в цьому акті не встановлений. Але, сторонами погоджено, що обов'язку відповідача виготовити вузли кріплення передує відповідне звернення до нього, з цього приводу, позивача (а. с. 61).
З матеріалів справи слідує, що виконуючи вищеназвану домовленість відповідач розпочав виготовлення вузлів кріплення за вертежами, які були надані йому управлінням механізації позивача, про що повідомив останнього листом № 190 від 02.10.2006 р. направивши його рекомендованою кореспонденцією (а. с. 63, 64). Але, відповіді або будь-якого звернення від позивача, з цього приваду, відповідач не отримав.
Сукупність вищенаведених письмових доказів однозначно свідчить про голослівність стверджень позивача про те, що він відмовився від договору підряду № 20-ЮР-Д від 25.01.2006 р. в порядку ст. ст. 849, 858 ч. 3 ЦК України, оскільки підписавши відповідний акт позивач погодився, що відповідач, саме за зверненням позивача, виготовить нові вузли кріплення за кресленнями № 5773-01.00.00.01; № 5773-01.01.00.01; № 5773-01.00.02.
З цього приваду позивач до сьогоднішнього часу до відповідача не звертався, а лист останнього № 190 від 02.10.2006 р. залишив без відповіді.
Так як, сторонами погоджено, що обов'язку відповідача виготовити вузли кріплення передує відповідне звернення до нього, з цього приваду, позивача, то вважати, що відповідач не усунув недоліки у роботі у встановлений позивачем строк та не виконав свої зобов'язання за договором -неможливо, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 270000 грн. отриманого авансу -відсутні. Внаслідок чого, також, відсутні і підстави для стягнення з відповідача на користь позивача збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 3% річних.
З вищенаведених підстав не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивача і в частині стягнення заподіяних збитків.
Крім того, позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надано доказів того, що він зазнав збитків в сумі 770005 грн. при будівництві Подільського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві і ці збитки виникли з вини відповідача, оскільки наданий і складений особисто позивачем розрахунок збитків (а. с. 34 -36) не є належним та достатнім доказом за умовою відсутності будь-яких інших доказів у справі, що підтверджують обґрунтованість та правильність цього розрахунку.
Судові витрати по справі покладені судом першої інстанції на сторони відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Таким чином, з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Рішення господарського суду Миколаївської області від 9 липня 2007 р. у справі № 12/173/07 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд», м. Київ -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову підписано 05.12.2007 р.