Справа № 2-а-1713-2010
28 жовтня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя Лаптєв М.В.
при секретарі - Хміль О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Слов'янському районі Донецької області, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни» , -
В С Т А Н О В И В : У Слов'янський міськрайонний суд Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління пенсійного фонду України у Слов'янському районі Донецької області, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни», обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, одержує пенсію за віком, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області та за своїм соціальним статусом відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону вона має право з 1 січня 2006 року отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але протягом 2006-2007 років така допомога їй не виплачувалась взагалі, а починаючи з 01 січня 2008 року по теперішній час виплачується у неповному обсязі. Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України від 20.12.2005 № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2006 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Але Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367-ІV п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключений, тобто дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік поновлена. Отже, в 2006 році ніяких перешкод для нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірах, предбачених ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» не існувало. Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України ,,Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст. 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), то вони оголошуються нечинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першої частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком з 01 січня - 380 грн. 00 коп., з 01 квітня 406 грн. 06 коп., з 01 жовтня - 411 грн. 00 коп. Крім того, пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінена і містить норму, що до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пнсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, ці зміни згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
У 2009 році зазначена стаття жодним Законом України не була змінена чи скасована. Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючою. У 2010 році зазначена стаття жодним Законом України не була змінена чи скасована. Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючою. Положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішень Конституційним Судом України. Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов'язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскаржені. Але починаючи з 2008 року відповідач керувався підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 01.01.2008 р. у сумі 47,00 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн. та з 01.10.2008 р. - 49,80 грн. Тобто, незважаючи на вищенаведені факти відповідач всупереч Конституції України діяв на підставі неконституційних законів та інших нормативно-правових актів, що їй суперечать, протягом 2006-2009 років продовжував і продовжує у 2010 році порушувати її право на отримання підвищення до пенсії у належному розмірі. Таким чином, недоотримана нею сума допомоги складає 7057, 41 грн. ( за 2006 рік -1290,60 грн., за 2007 рік - 1453,71 грн., за 2008 рік - 1158,60 грн., за 2009 рік - 1240,20 грн., за 9 місяців 2010 року - 1914,3 грн.) Просить поновити їй строк звернення до суду, визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Слов'янському районі Донецької області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати підвищення до пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2010 року у сумі 7057, 41 грн. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати в подальшому їй щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року. А також стягнути з Державного бюджету України судові витрати по справі. Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву, просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкту владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини свого неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Представник третьої особи - ГУ ДК України в Донецькій області до суду не з'явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи є розписка, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Слов'янському районі Донецької області, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни". Це також підтверджується пенсійним посвідченням позивача № НОМЕР_1. Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону. Відповідачем не надано ніяких доказів, які б спростовували доводи позивача у відповідності до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України, яка передбачає, що при оскарженні громадянином дій органів державної влади, саме останні повинні доказувати правомірність своїх дій. Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Разом з тим, суд вважає, що позивач є людиною похилого віку, крім того, відповідач є державною установою, яка повинна була виконувати діючі законодавчі акти незалежно від звернення осіб до цієї установи з питань виконання закону. Окрім того, стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому та відповідно до ст. 87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію статті 6 вказаного закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому позивач не мала права отримувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року. Крім того зупинення цієї норми не було визнано неконституційним. У зв'язку з наведеним вимоги, щодо стягнення соціальної допомоги за 2006 рік задоволенню не підлягають. Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України ,,Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст. 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), то вони оголошуються нечинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв'язку з наведеним суд вважає, що вимоги, щодо зобов'язання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно. Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", які внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги , як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року ( день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" ( які були внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави .
Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону. Ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…».
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та з 01 січня 2010 року по 01 жовтня 2010 року підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як "дитині війни" повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни". Заявлені позивачем вимоги про нарахування та виплату пенсії у подальшому не підлягають задоволенню, оскільки юрисдикція судів щодо вирішення адміністративних справ, встановлена вимогами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, та не поширюється на відносини, які виникатимуть у майбутньому. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області зробити позивачу нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України недоотриману допомогу у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно; з 01 січня 2010 року по 01 жовтня 2010 року. На підставі вимог ст. 94 КАС України також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо повернення судового збору. На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Слов'янському районі Донецької області, третя особа: Головне Управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни» - задовольнити частково. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Слов'янському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, з 01.01.2010 року по 01.10.2010 року, з урахуванням проведених виплат. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 54 грн. 40 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Постанова складена та підписана у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду М.В. Лаптєв.