17.06.2024 Справа № 756/16220/18
Номер справи 756/16220/18
Номер провадження 4-с/756/67/24
про залишення скарги без руху
17 червня 2024 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали скарги Центрального управління справами Міністерства оборони України, особа, бездіяльність якої оскаржується: старши державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташов Антон Володимирович, боржник: ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця,
12 червня 2024 року представник скаржника Центрального управління справами МОУ- Дурманенко М.І. за допомогою документа сформованного в сиситемі «Електронний суд» звернулаася до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії старшого виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. неправомірними; скасувати постанову старшого державного виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. від 31 січня 2024 року про повернення виконавчого документа стгувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; зобов'язати старшого державного виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. у виконавчому провадження № НОМЕР_1 реалізувати права надані йому ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема: одержати безоплатно від державних органів, підприємств, установ організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідіні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; звернутися до суду з вмотивованим судовим рішенням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для того, щоб виявити в ньому майно, на яке можна звернути стягнення; накласти арешт на майно боржника, опечатати його, вилучити, чи передати майно боржника на збергінання та спробувати реалізовувати його в установленному законом порядку; здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; звернутися із поданням до суду про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення; викликати боржника як фізичну особу з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накласти на боржника стягнення у вигляді штрафу як на фізичну особу у випадках, передбачених законом за умисне невиконання судового рішення та унаслідок несприяння державному виконавцю щодо примусового виконання судового рішення; вимагати від боржника надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушненння вимог законодавства про виконавче провадження; звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеженння у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням суду; якщо боржник без поважних причин не з'влявся за викликом виконавця, звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2024 року матеріали скарги передано головуючому судді Шролик І.С.
Розглянувши матеріали скарги, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Питання здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VII ЦПК України.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Положеннями ч. 1 ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Положенням ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
За таких підстав суд вважає за можливе застосувати до форми та змісту скарги вимоги, визначені законом для позовної заяви (ст. ст. 175, 177 ЦПК України).
Як слідує з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то суд залишає її без руху. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Так, згідно зі ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту прохальної частини скарги, скаржник, крім іншого, просить скасувати постанову старшого державного виконавця Оболонського відділу Браташова А.В. від 31 січня 2024 року про повернення виконавчого документа стгувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Проте з долучених до скарги документів встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві датована 31 травням 2024 року.
З огляду на вказане скаржнику слід визначитися зі змістом вимог скарги, шляхом викладення тексту скарги в новій редакції.
Окрім того, відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Системний аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що норма ч. 7 ст. 43 ЦПК України застосовується, зокрема у випадку подання особою позовної заяви в електронній формі.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими (далі - Правила), оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Пунктом одинадцять Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.
Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.
Отже, виходячи зі змісту ч. 7 ст. 43 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відтак, скаржнику необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (боржнику ОСОБА_1 ) копій поданих до суду документів.
За таких обставин, скаргу необхідно залишити без руху, для подання до суду скарги в новій редакції та надання доказів надсилання боржнику ОСОБА_1 копій поданих до суду документів.
Враховуючи вищевикладені обставини, скаржник повинен, в десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду, привести скаргу у відповідність до ЦПК України, інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити скаргу без руху, надавши строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, ст. 74 «Про виконавче провадження», суддя
Скаргу Центрального управління справами Міністерства оборони України, особа, бездіяльність якої оскаржується: старши державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Браташов Антон Володимирович, боржник: ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик