Номер провадження 1-кп/754/890/24
Справа№754/7540/24
Вирок
Іменем України
18 червня 2024 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 62023100130000315 від 02 березня 2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Поліське Поліського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, недруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Оператор-топогеодезист 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без поважних причин, без дозволу відповідних командирів (начальників), в умовах воєнного стану, 17 грудня 2022 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до вказаної військової частини до 24 квітня 2024 року, тобто до добровільного прибуття до Деснянського УП ГУНП у м. Києві.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 в суді свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, фактичні обставини справи не оспорював, дав показання суду, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті самовільно залишив 17 грудня 2022 року військову частину НОМЕР_1 , не маючи на це дозволу відповідного командира, поїхав за місцем проживання. У військову частину більше не повертався. Добровільно 24 квітня 2024 року звернувся до Деснянського УП ГУНП у м. Києві з цього приводу.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та обирає йому покарання, передбачене санкцією ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, однак враховуючи особу винного, його стан здоров'я, щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, обставини скоєного кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1/ періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий