Номер провадження 2/754/13/24
Справа №754/15759/21
Іменем України
17 червня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було уточнено під час розгляду справи, до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що 29.01.2019 року між нею та ОСОБА_5 був укладений договір позики на суму 300 000,00 грн. В якості забезпечення договору позики між ними був укладений іпотечний договір від 29.01.2019 року. Іпотечним майном за цим договором було нежитлове приміщення літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., яке було оцінено сторонами в 300 000,00 грн.
Як зазначає позивач, у встановлений договором позики строк ОСОБА_5 суму позики їй не повернув, а тому вона звернулась до нього з вимогою про усунення порушень зобов'язань за договором, яка була вручена ОСОБА_5 05.03.2019 року. Також, 05.03.2019 року ОСОБА_5 в письмовій формі надав відповідь на цю вимогу, в якому підтвердив факт наявності заборгованості за договором позики і заявив, що він не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач, яка є дружиною ОСОБА_5 , також у письмовій формі направила їй заяву, в якій повідомила про свою згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки. 22.07.2020 року ОСОБА_5 був убитий. Відповідач, як дружина ОСОБА_5 , фактично прийняла спадщину і є спадкоємцем першої черги після його смерті. Дізнавшись про смерть ОСОБА_5 , вона (позивач) звернулась до приватного нотаріуса Манойло Н.Г. і повідомила про наявність боргових зобов'язань у померлого ОСОБА_5 . Відповідач знову повідомила, що вона не заперечує проти передання іпотечного майна в рахунок повного погашення суми заборгованості. Однак, приватний нотаріус Манойло Н.Г. до теперішнього часу не видає спадкоємиці свідоцтво про право на спадщину за законом.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити її вимоги, а саме:
-звернути стягнення на нежитлове приміщення літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815785380000, яке розташоване на земельній ділянці (обліковий номер 62:068:0145), який відповідно до листа Депаратменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2018 року № 057-057/П-2894-166 враховується, як землі, що не були подані у власність або користування, за іпотечним договором від 29 січня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Гудим О.Л. від № 25;
-визнати за нею право власності на нежитлове приміщення літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815785380000, яке розташоване на земельній ділянці (обліковий номер 62:068:0145), який відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2018 року № 057-057/П-2894-166 враховується, як землі, що не були подані у власність або користування;
-стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 19.10.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 01.12.2021 року витребувано від приватного нотаріуса КМНО Манойло Н.Г. завірену належним чином копію спадкової справи № 10/2020 щодо спадкоємця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 24.05.2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 13.10.2022 року витребувано від приватного нотаріуса КМНО Манойло Н.Г. завірену належним чином копію спадкової справи № 10/2020 щодо спадкоємця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.05.2023 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_6 про зміну до позовної заяви, відповідно до якої доповнено склад відповідачів та крім ОСОБА_2 залучено до справи малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інтереси яких має представляти їх мати ОСОБА_2
01.03.2024 року до суду надійшла позовна заява в новій редакції.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 04.03.2024 року здійснено повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 04.03.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 17.06.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились. Представником позивача подано заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена судом належним чином. Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання відповідача до суду не надходили.
Суд звертає увагу, що відповідач достовірно обізнана про розгляд даної справи в суді та її предмет, мала достатньо часу та можливостей для реалізації своїх процесуальних прав, проте ними не скористалась на власний розсуд, розглядом справи не цікавиться, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши листа про розгляд справи в його відсутність та ухвалити рішення відповідно до законодавства з максимальним врахуванням інтересів малолітніх дітей.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, а також матеріалів спадкової справи № 10/2020, що 09.01.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено іпотечний договір, який відповідно до п.1.1 забезпечує виконання ОСОБА_5 зобов'язань, що виникли за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 29.01.2019 року, а також за всіма додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії вказаного договору.
За умовами договору позики іпотекодавець отримав від іпотекодержателя у власність грошові кошти (позику) в сумі 300 000,00 грн. За умовами договору позики грошові кошти можуть повертатись частинами (траншами) у готівковій та/або безготівковій формі, проценти від суми позики не сплачуються. Строк виконання зобов'язання не пізніше 29.04.2019 року. Грошові кошти мають бути виплачені з урахуванням встановленого індексу інфляції на час повернення позики чи частини позики (проведення траншу) (п.1.2 договору іпотеки).
Відповідно до п.п.1.3, 1.4 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, в порядку і на умовах, визначених цим договором, а саме: нежитлову будівлю літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815785380000, яке розташоване на земельній ділянці (обліковий номер 62:068:0145), який відповідно до листа Депаратменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2018 року № 057-057/П-2894-166 враховується, як землі, що не були подані у власність або користування.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 50660047, виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві (державний реєстратор ОСОБА_7 ) 23.12.2015 року. Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві (державний реєстратор Аврамченко Сніжана Сергіївна) 21.12.2015 року, номер запису про право власності: 12710466.
Згідно п.1.6 договору іпотеки, сторони оцінюють предмет іпотеки в 300 000,00 грн.
Відповідно до п.3.3 договору іпотеки, передача в іпотеку предмета іпотеки (укладання (підписання) цього договору) здійснюється за згодою дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , що викладена у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом КМНО Гудим О.Л. 29.01.2019 року за реєстровим № 24.
Розділом 5 договору іпотеки сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодерждателя (п.п.5.1, 5.5 договору іпотеки).
Відповідно до п.6.1 договору іпотеки, сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:
-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання осново зобов'язання у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку» (зі змінами та доповненнями).;
-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ЗУ «Про іпотеку» (зі змінами та доповненнями).
Згідно п.6.2 договору іпотеки, у разі настання обставин, зазначених у п.5 даного договору, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотеко держателя у строку та порядку, визначеному чинним законодавством України. В повідомленні зазначається, який із способів задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачені чинним законодавством України або договором, застосовується іпотеко держателем для задоволення своїх вимог.
У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотеко держателя як способу задоволення вимог іпотеко держателя, даний договір є правовою підставою для реєстрації іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (п.6.3 договору іпотеки).
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 графіку повернення платежів, а саме 28.02.2019 року частина суми позики в розмірі 100 000,00 грн. не була повернута, позивач звернулась до ОСОБА_5 із вимогою про усунення порушень боргових зобов'язань за договором позики від 29.01.2019 року в 30-ти денний строк з моменту отримання цієї вимоги.
Зазначена вимога була отримана ОСОБА_5 та 05.03.2019 року ним була надана відповідь, відповідно до якої він повідомив, що його фінансовий стан не дозволяє виконати його зобов'язання перед позивачем у строк, визначений у договорі та вимозі, а тому він не заперечує проти звернення позивачем як іпотеко держателем стягнення на предмет іпотеки, переданий згідно вищевказаного договору.
Також, відповідачем ОСОБА_2 надано заяву, відповідно до якої вона підтверджує, що фінансовий стан їх родини не дозволяє її чоловікові ОСОБА_5 виконати його зобов'язання перед позивачем у строк, визначений у вимозі усунення порушень боргових зобов'язань за договором позики від 29.01.2019 року, а тому вона не заперечує проти звернення позивачем як іпотеко держателем стягнення на предмет іпотеки, переданий позивачу за її згодою згідно з договором іпотеки від 29.01.2019 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
19.10.2020 року позивач звернулась до приватного нотаріуса КМНО Манойло Н.Г. із претензією кредитора спадкодавця.
06.01.2021 року ОСОБА_2 , діючи як законний представник малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулась до приватного нотаріуса Манойло Н.Г. із заявою про прийняття дітьми спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Також, 19.01.2021 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Манойло Н.Г. із заявою про прийняття нею спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 .
12.04.2021 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Майнойло Н.Г. із заявою про видачу їй та дітям свідоцтв про право власності на майно, успадковане після смерті ОСОБА_5 .
Листом від 16.04.2021 року № 142/02-14 приватний нотаріус КМНО Манойло Н.Г. повідомила відповідача, що для отримання спадщини необхідно звернутись до неї за місцем знаходження, а також надати оригінали документів, в тому числі і документи, які підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 на спадкове майно, а також повідомлено, що нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Окремим видом застави є іпотека.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599, 601, 604, 609 ЦК України, зокрема стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавецем може бути боржник або інша особа - майновий поручитель.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов'язки. Винятком з цього правила є лише зобов'язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов'язання спадкодавця.
Так, у спадщину переходять: обов'язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця); обов'язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов'язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов'язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов'язки за договором оренди житла з викупом.
Згідно зі статтями 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до положень частини першої статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема у зобов'язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов'язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред'явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв'язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц.
Відповідно до п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 Цивільного Кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.
Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.
Таким чином, пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням ч.2 ст. 1281 ЦК України.
На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
Таким чином, ст. 1281 Цивільного Кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення вимог кредиторів, не встановлює певного порядку пред'явлення таких вимог. Пред'явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 751/8658/15-ц (провадження № 61-10940св18).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_5 зобов'язання за договором іпотеки не припинилися, тому що смерть боржника не впливає на обсяг та порядок виконання основного зобов'язання, а позивачем дотримано порядку та строків пред'явлення вимог кредитора спадкоємцям боржника, які є такими, що прийняли спадщину, про що свідчать відповідні заяви, наявні в матеріалах спадкової справи.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для звернення стягнення на іпотечне майно. При цьому суд враховує і те, що відповідач надавала свою згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки, про що свідчить її відповідь на вимогу позивача про усунення порушень боргових зобов'язань за договором позики від 29.01.2019 року.
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).
Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача правомірні, регулюються нормами та вимогами чинного законодавства, а враховуючи той факт, що іпотекодавець помер, а його спадкоємці прийняли спадщину, проте не отримали відповідні свідоцтва, в зв'язку з чим нотаріально в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки неможливо, суд приходить до висновку, що пред'явленні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76, 81,133,141, 244-245, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Звернути стягнення на визначений в Іпотечному договорі від 29 січня 2019 року, посвідченому приватним нотаріусом Гудим О.Л. під № 25, предмет іпотеки, а саме на нежитлове приміщення літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815785380000, яке розташоване на земельній ділянці (обліковий номер 62:068:0145), який відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2018 року № 057-057/П-2894-166 враховується, як землі, що не були подані у власність або користування.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нежитлове приміщення літ. «Б», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 815785380000, яке розташоване на земельній ділянці (обліковий номер 62:068:0145), який відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2018 року № 057-057/П-2894-166 враховується, як землі, що не були подані у власність або користування.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: