Номер провадження 3/754/3506/24
Справа №754/8166/24
Іменем України
17 червня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
за ч.5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №857547 від 19.05.2024 року, громадянин ОСОБА_1 19.05.2024 року о 11 год. 25 хвилин в м. Київ, по вул. Братиславська, 16, керував ТЗ Mercedes-Benz 230 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не мав права керування, повторно протягом року, порушиши вимоги ПДР п.2.1а, за що було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про час та місце розгляду справи. Крім того, сам ОСОБА_1 не поцікавився долею складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зайнявши пасивну позицію затягування строків судового розгляду.
Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Згідно визначення поняття водій, яке надане у Правилах дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно доп. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або в передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Складений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Також судом досліджені письмові доказі, які зібрані службовою особою, яка склала протокол та направлені до суду для розгляду:
- протокол серії ААД №857547 від 19.05.2024 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, зокрема зазначено про повторне протягом року порушення ОСОБА_1 п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- витяг з постанови від 06.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
-відеозапис із нагрудної камери поліцейського №473850, №470246 з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після чого було з'ясовано, що останній не має права керування повторно протягом року.
З огляду на викладене, та досліджені судом докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом як особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно, протягом року, тобто у вчинені правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до Закону України "Про судовий збір" з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 30, 34, 35, 36, ст.126, 283-284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя: О.М. Панченко