ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6037/20
провадження № 8/753/8/24
11 червня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва в цивільній справі №753/6037/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Вказує, що даний будинок знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Перший український експертний центр», який надає за даною адресою послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, однак безпідставно підвищив тарифи за вказані послуги, у зв'язку із чим просить суд: визнати незаконними дії ТОВ «Перший український експертний центр» щодо безпідставного застосування тарифів за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; зобов'язати відповідача зробити перерахунок за затвердженим тарифом 06 грн. 08 коп. за квадратний метр житлової площі, а саме по 48 грн. 64 коп. щомісяця, з листопада 2018 р. з урахуванням пільг встановленими ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Розпорядження Київської міської ради від 03.05.2018 р. №738; стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року у задоволенні вказаного позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року залишено без змін.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про визнання недійсним та скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , проведених 29.12.2018, оформлене протоколом від 29.11.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2024 року апеляційну скаргу ТОВ Перший український експертний центр» залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2023 року залишено без змін.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про перегляд рішення суду від 24 березня 2021 року за нововиявленими обставинами посилаючись як на нововиявлену обставину на вказане судове рішення, яким скасовано рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , проведених 29.12.2018, оформлене протоколом від 29.11.2018.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі про перегляд рішення суду від 14 травня 2024 року.
10 червня 2024 року від ТОВ «Перший український експертний центр» надійшли письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав, викладених у ній та просив суд її задовольнити.
Представник ТОВ «Перший український експортний центр» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року залишено без змін.
Відповідно до позовної заяви ТОВ «Перший український експертний центр» є обслуговуючою організацією будинку АДРЕСА_2 та здійснює його утримання, обслуговування та експлуатацію.
ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 , а також є споживачем житлово-комунальних послуг за даною адресою.
Відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 29.11.2018 р. ТОВ «Перший український експертний центр» було підвищено тарифи на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. ТОВ «Перший український експертний центр» проводить корегування встановлених цін/тарифів, та не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це мешканців шляхом розміщення оголошень на своєму офіційному сайті www.puec.com.ua та об'яв на дошках оголошень. У зборах та у письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 160 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 13939,50 кв.м.
Як вбачається з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2018 р. та листків письмового опитування, співвласники погодили підвищення тарифів, у зв'язку із чим з листопада 2018 р. тариф на послуги склав 7,12 грн./кв.м.; з січня 2019 р., тариф на послуги становив 7,31 грн./кв.м.; з лютого 2019 р. тариф на послуги становить 7,46 грн./кв.м.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність та незаконність підвищення тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що рішення щодо підвищення тарифів, прийняте згідно з протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2018 р. було змінено, скасовано, або визнано недійсним.
Разом з тим, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про визнання недійсним та скасування протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , проведених 29.12.2018, оформлене протоколом від 29.11.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2024 року апеляційну скаргу ТОВ Перший український експертний центр» залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2023 року залишено без змін.
Таким чином, Київським апеляційним судом встановлено недійсним та скасовано рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , проведених 29.12.2018, оформлене протоколом від 29.11.2018.
Дана обставина не існувала на момент ухвалення рішення від 24 березня 2021 року Дарницького районного суду, яка є істотною обставиною справи, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а отже є достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 зазначеної статті ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.40) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata -остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеною в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц., нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність й обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Аналіз відповідних норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (пункт 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).
Відповідно до частини1 ст. 424 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом тридцяти днів з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Відповідачем не пропущеного строк для звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі «Правєдная проти Росії» та рішення від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови», процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставини та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
При цьому, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 3 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Також, відповідно до п. 7 зазначеної Постанови роз'яснено, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Проаналізувавши наведені відповідачем підстави для задоволення заяви та вимоги законодавства, що обґрунтовують можливість її задоволення, суд вважає, що наведені у заяві підстави, щодо є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України.
Відповідно до ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг, за нововиявленими обставинами.
При цьому суд вважає, що, скасовуючи рішення, яке переглядається, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18 засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 14.11.2019 № 1977 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» визнано таким, що втратило чинність розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.05.2018 № 738 «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».
Тому, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок за затвердженим тарифом 6,08 грн./м2 житлової площі, а саме по 48 грн. 64 коп. щомісяця за оплату про надання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій ОСОБА_1 за кв. АДРЕСА_3 в період з листопада 2018 року, є безпідставними, оскільки позивач просить про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.05.2018 № 738 тарифу у розмірі 6,08 грн./м2, яке втратило чинність.
Будь-яких конкретних правових доказів, які свідчили про порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача суду не надано.
У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи встановлені у справі нововиявлені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а тому суд, надаючи оцінку усім зібраним по справі доказам, вважає за необхідне скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг - відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, 423, 424, 429 ЦПК України, - суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва в цивільній справі №753/6037/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг - задовольнити.
Скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва в цивільній справі №753/6037/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про захист прав споживача житлово-комунальних послуг - відмовити.
Роз'яснити учасникам процесу, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі та, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 429 ЦПК України, судове рішення ухвалене за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА